Баранинський майдан

19 вересня 2008 року у будову сільради с.Баранинці Ужгородського району увійшла група сторонніх осіб у супроводі працівників Ужгородського РВ УМВС та підрозділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області і, зламавши двері службових кабінетів, вчинили викрадення документів сільської ради.

Свої дії вони мотивували рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 13 березня 2008 року, згідно з яким чинного сільського голову Чучку П.П. (у рішенні суду – фізичну особу Чучку П.П.) зобов’язано передати всі атрибути Баранинської сільської ради самозваній комісії із сторонніх осіб. Так звана комісія із державними службовцями влаштували собі гостину у сесійному залі, попередньо зламавши вхідні двері. Близько 19.00 год. "комісари" вивели працівників сільської ради на вулицю та закрили вхідні двері на заготовлену ними колодку. Таким чином, самоврядування в чотирьох селах Баранинської сільради паралізоване.

Оскільки органи районної й обласної влади покривають, замовчують і заохочують правовий безлад навколо Баранинської сільської ради, то громада, яка представляє чотири села Ужгородщини, звернулася до всіх органів центральної влади в Україні з вимогою захистити її від зухвалих рейдерських атак, які тривають впродовж останніх двох з половиною років.

А в понеділок громада Баранинської сільради, шокована захопленням будівлі, вирішила власними силами звільнити приміщення органу місцевого самоврядування від самозванців. Щоб уникнути протистояння та "самосуду" над самозванцями з боку обурених селян, голова сільради Павло Чучка викликав на місце події працівників Ужгородського райвідділу міліції. Як з’ясувалося, "самозванцями" виявилися екс-депутати сільради, яких громада позбавила депутатства. На запитання"Трибуни" до цих екс-представників громади, чому вони діють у такий спосіб, відповідь була доволі оригінальною: " Рішення громади сфальсифіковано". Виявляється, жадоба влади колишніх обранців перемагає здоровий глузд. Громада вказала їм "на двері", а вони все одно лізуть через інші отвори до омріяних владних крісел.

Передісторія подій

26 березня 2006 року до Баранинської сільської ради (села Баранинці, Барвінок, Довге Поле, Підгорб) був обраний новий голова Чучка П.П., кандидат філологічних наук, уродженець села Баранинці, та 21 депутат. Більшість у сесійному залі створили прихильники попереднього сільського голови Ткачука П.В. спільно з родичами та близьким оточенням екс-нардепа Ледиди О.О., голови обласної організації ПР, котрий проживає в селі Барвінок. Подібна більшість була створена також у сільській територіальній виборчій комісії для реагування за настроями виборців.

Протягом 2006-2008 років ця більшість заблокувала всі починання та пропозиції новообраного голови з єдиною метою – відправити його у відставку. До цього часу не затверджується виконавчий комітет, жодна депутатська комісія не діє; секретар ради (єдиний юрист за фахом) до цього часу не обраний і лише виконує обов’язки секретаря. Із 27 оголошених за регламентом сесій депутатська більшість зірвала 16 сесій.

Із саботажем пов’язується і викрадення системних комп’ютерних блоків з бухгалтерії та кабінету секретаря ради через місяць після обрання нового голови. За 2,5 років накопичилося понад 2000 нерозглянутих заяв мешканців різного характеру. Депутатська більшість відкинула без обговорення всі пропозиції голови по організації системної роботи з вирішенням комунальних проблем (ліквідація стихійних сміттєзвалищ, розчищення каналів, водопостачання та водовідведення, каналізування стічних вод, благоустрою сіл шляхом створення комплексного комунального підприємства тощо).

У січні 2007 року депутатська більшість зірвала прийняття річного бюджету і сільська рада жила за тимчасовим кошторисом. Тому протягом першого кварталу 2007 року більше півсотні працівників дитсадків, ФАПів, амбулаторії, клубу, сільради взагалі не одержували зарплату. Гроші на підтримку заблокованих працівників бюджетної сфери надсилали українці з Лондона (400 фунтів стерлінгів), свій одноденний заробіток переказала редакція журналу "Ї" з м.Львова та інші. Тільки напередодні Великодня батьки, виховательки та няні з дітьми на руках увірвалися до кабінету губернатора області О.Гаваші і лише після телетрансляції цього бунту по телеканалах "Інтер", "НТН", "5-канал" та місцевих каналах фінансова блокада сільради була знята. В той же час Ужгородська районна рада прийняла на сесії рішення про делегування собі бюджетних повноважень Баранинської сільської ради і цим же рішенням делегувала їх голові Ужгородської РДА Колібабі А.В., що є повним Конституційним нонсенсом! Тільки після подання нами до суду це неконститу-ційне рішення райради було поспішно відмінено.

Нинішні реалії

6 вересня 2007 року депутати більшості зібралися поза регламентом у початковій школі села Барвінок, де прийняли неправове рішення про усунення з посади сільського голови і передачу печатки. Ужгородський міськрайонний суд рішення цих зборів не визнав (ухвала від 20.11.07 р). Тоді "більшовики" 13 березня 2008 року замовили рішення суду, яке зобов’язує чинного голову Чучку П.П. передати печатку стороннім сільській раді особам. Не зважаючи на наше попередження телеграмою "не розглядати справу без нас", засідання по нашій апеляційній скарзі у Львівському апеляційному адміністративному суді пройшло в закритому для нас режимі.

У відповідь на саботаж і бездіяльність депутатів Баранинська сільська громада вперше в Україні організувалася в ініціативні групи і 13 липня 2008 року завершила процедуру відкликання п’яти одіозних депутатів сільської ради. Із 702 виборців по п’яти округах підтримку депутатам висловили всього шість чоловік (0,85%). Перед тим, на вимогу громади, Ужгородський міськрайонний суд визнав бездіяльною терито-ріальну комісію і вивів з її складу трьох осіб, після чого кворум у комісії змінився на користь нормальної діяльності і правових рішень.

Така поведінка депутатів, координованих і винагороджуваних місцевим екс-нардепом Ледидою, пояснюється земельною корупцією і несподіваною втратою ними у 2006 р. печатки при незавершених масштабних розпродажах земельних ділянок за хабарі вартістю в декілька мільйонів доларів США. І якщо депутатам-маріонеткам достатньо винагороди у вигляді 1-2 земельних ділянок для перепродування, то їх ляльководам, тим, хто замовляє і керує нищенням Баранинського самоврядування, потрібні десятки і сотні гектарів для подальшого дерибану. Адже землі всіх інших сільрад навколо Ужгорода, крім Баранинської, уже роздерибанені. Тільки в Баранинцях жителі ще не втрачають надії, що громада буде формувати перспективну забудову і соціально-економічний розвиток своєї території. Для цього село дуже ретельно готується до проміжних виборів депутатів сільської ради, які відбудуться 2 листопада 2008 року. Жителі вірять, що нарешті після 2,5 років блокади недотаційна сільрада запрацює. І, найголовніше, люди вірять, що оновлена сільська рада буде працювати на всіх жителів села, а не обслуговувати інтереси кількох сімей, що узурпували владу і перебувають у злочинній змові з владою на районному та обласному рівнях.

Невтішний висновок

Найзахідніша Баранинська сільська рада країни знаходиться поблизу кордонів чотирьох держав Євросоюзу, куди так посилено закликають нас нинішні можновладці України. Якби з подібною організацією, правовим безладом та рейдерською "практикою" здійснення територіальної влади ми б увійшли в Євросоюз, то всі інші держави – члени Євросоюзу тут же би вийшли з нього. "Розбудовуючи" таке Закарпаття, ми водночас копаємо глибоку прірву між Україною та іншою частиною Європи.

 

25 вересня 2008р.