Чернігів — святі місця, примари і гармати…

Чернігів — Ужгород: два до одного

Саме таке співвідношення є характерним для двох обласних центрів, які знаходяться на відстані майже 1000 км один від одного. Дізнатися кількість населення стало одним із перших завдань, не враховуючи пошуки готелю, що виявився під боком… Вирішили навіть піти на парі з колегами. Загалом перебування у невідомому донині місті нагадує чимось гру у квест (уесь час доводиться шукати підказки, відповіді на запитання та місця, які відтворять цілісну картину міста). Отже, ми не знайшли кращого способу, щоб почути про кількість населення, ніж спитати просто в перехожих. Зазначу: різниця у запропонованих варіантах становила всього 20 тис. осіб, а саме: 300 і 280 тис. Першим, хто озвучив конкретну цифру, виявився охоронець у приватному музеї — він з упевненістю заявив, що 280 тис. (і я вже майже відчувала свою перемогу). Засумніватися у своїй правоті мене змусила наш гід, яка сказала, що населення Чернігова становить 300 тис. У цій "запеклій боротьбі" поставила крапку над "і" координатор Чернігівського прес-клубу пані Ірина. Вона зазначила, що Чернігів, як і Ужгород, за останні часи розростається і деякі ближні села увійшли до міста, тому нині чернігівців близько 320 тисяч, але до таких територіальних змін їх було 280 тис. Отже, порівняно з Ужгородом, майже один до двох.


Майже однолітки, але з різним історичним дитинством

Що стосується віку цих двох різних, але чимось подібних міст (чомусь завжди у чужому місті починаєш частіше згадувати про рідне і шукати щось подібне, щось своє), то навіть дати святкування днів Ужгорода і Чернігова зовсім поряд. Так, Чернігів у кінці вересня цього року відсвяткував 1100-річчя, а Ужгород 1115-річчя на початку жовтня. Майже однолітки… До слова, перша згадка про Чернігів датується 907 роком, а саме у договорі Русі з Візантією, коли київський князь Олег, стверджуючи свою перемогу над греками, зобов’язав їх "даяти уклады на русскыя грады, первое же на Киев, та же на Чернигов, на Переяславъ, на Полотъск, на Любечь и на прочия грады; по тем бо городом седяху велиции князи под Олгом сущи"… Проте є свідчення про ще давніші витоки біографії міста. Як пише св. Сергій Леп’явко, доктор історичних наук, протягом наступних 11-ти сторіч після першої згадки про нього місто кілька разів пережило періоди піднесення і занепаду. Зоряний час Чернігова припав на давньоруську добу. Напередодні монголо-татарської навали місто входило до п’ятірки найбільших міст Київської Русі, а за територією і населенням (близько 20 тисяч чоловік) перевищувало тогочасний Париж. Чернігів був центром одного з найбільших князівств Русі, територія якого простягалась від Дніпра й Остра на південному заході до Оки і Дону на півночі та сході. Якщо накласти її на сучасну політичну карту, це займе простір від передмість Києва до передмість Москви. Вже найдавніші пам’ятки — знамениті кургани Х ст., яких у Чернігові та його найближчих околицях було зафіксовано сотні, — засвідчують особливе становище міста і його правлячої еліти. Це найбільший курганний комплекс дохристиянської Русі.

Що стосується назви міста, то єдиної думки про її походження теж немає. Найпоширенішою версією є легенда про князя Чорного і його доньку-красуню Черну, які жили десь у VIII столітті. Є версія про першопоселенця на ім’я Черніга або Чернега. Розповідають про "чорні" ліси, що оточували місто у давнину. Виводять назву навіть від племені меланхленів, котрі носили чорні плащі і яких згадує Геродот у своїй "Історії", написаній ще у V столітті до Різдва Христового.

Святі місця, примари і гармати

У Чернігові, як і в Ужгороді, незважаючи на масштаби, все, як то кажуть, під боком. Більш того, друга столиця Київської Русі, як і Ужгород, вміло поєднала древні архітектурні пам’ятки із сучасністю. Особливо це стосується історичної частини, яку називають Вал. Тут є тінисті парки, білосніжні церкви і золоті куполи, прекрасні музеї і 12 гармат, які були подаровані місту Петром І.

Серед 22 відомих архітектурних пам’ятників Х— ХІХ ст.ст. найбільш видатними є Спасо-Преображенский собор, Собор Св. Бориса і Гліба, Успенський собор, Церква Св. Параски, Свято-Іллінська церква, Єлецький монастир, Церква Св. Катерини і Троїцький собор, із дзвіниці якого відкривається панорама Чернігова. З Валу можна дуже легко добратися до його центральної частини, де не бракує магазинів, кафе, готелів. До речі, Чернігів — найближче до Києва місто, в якому на відносно малому просторі збереглося чимало давніх святинь нашої землі. Саме сюди після Києва прямують прочани. Вони вважають Чернігів разом із Києвом та Почаєвом трьома головними святинями України. Старовинні церкви й обителі утворюють два ланцюги, які з’єднуються на території Валу, тобто Чернігівського Дитинця, що слугував міською фортецею з давньоруських часів до кінця XVIII століття. В центрі Валу — Преображенський собор, відомий як Спас Чернігівський, ровесник храму Святої Софії в Києві. Таких соборів до нас дійшло лише три. Третій — це Новгородська Софія. Поруч зі Спаським собором стоїть давньоруський храм на честь перших святих нашої землі — страстотерпців Бориса і Гліба. За Борисоглібським собором — відомий Чернігівський Колегіум. Останній поверх дзвіниці над цим будинком займала церква Святого Іоана Богослова, а другий поверх у східній частині корпусу — храм Усіх святих. Загалом Вал є унікальним місцем, три храми, які там розташовані умовно охороняються 12-ма гарматами Петра І. Загалом же в Чернігові нараховується 13 гармат — 13-ту спорудив один із приватних підприємців поблизу дитячого майданчика, разом із мініатюрною Ейфелевою вежею. Крім того, саме на Валу розташований будинок Мотрі Кочубей, котра, за легендою, була проклята матір’ю через своє кохання до Івана Мазепи. За словами чернігівців, ця примара і донині не може віднайти покою, її можна побачити на Валу, де вона блукає і просить благословення… До речі, через велику кількість такого роду легенд про примар управління інвестицій і туризму Чернігівської міськради має на меті створити окремий екскурсійний маршрут "Чернігів містичний" з елементами анімації. Слід зазначити, що останнім часом у Чернігові дедалі частіше порушуються питання туристичної привабливості міста. Цікаво, що там навіть є окрема служба таксі, яка пропонує немісцевим жителям міні-екскурсії за ціною стандартного проїзду.

Музичний фонтан — нова прикраса міста чи привід для критики?

У сквері навпроти міської ради до цьогорічного Дня Незалежності відкрили кольоровий музичний фонтан. Увечері він прикрашає місто. Однак удень його важко назвати кольоровим, оскільки він виконаний з чорного каменю. Вже почали лунати і перші відгуки з цього приводу. Деякі ставлять під сумнів художні достоїнства і символіку фонтана, проте справа вже зроблена. Науковці пропонують зіграти на чорному кольорі власне чаші, довершивши фонтан, до прикладу, статуєю князя Чорного… Однак це все поки що лише на словах. Фонтан працює щовечора, світлове дійство супроводжується звучанням класичної музики. Цікаво, що чаша фонтана має діаметр 12 метрів, висота центрального струменя води — 10 метрів, а світлові ефекти забезпечують 95 світильників. До слова, обійшовся фонтан місту в 3 млн. грн.

P. S. А загалом, щоб відчути дух Чернігова, як і будь-якого іншого міста, треба просто самому його відвідати… Ми, у свою чергу, покидаючи другу столицю Київської Русі, кинули монети у фонтан, щоб повернутися…

Людмила ГІСТЬ

Ужгород

 

22 листопада 2008р.