Під ковпаком підмоченого суду

Зазвичай жінки поважного віку, досягнувши пенсійної межі, із задоволенням виходять на заслужений відпочинок. Дякуючи Богу за відведені роки, вони радіють дітям, тішаться з онуків і на власний розсуд використовують вільний час. Але в Ужгороді живе невгамовна бабуся Любомира Куцик, якій вже, нівроку, перевалило за 68 літ. Гадаємо, біографічну довідку до прізвища додавати не варто, бо переважна більшість читачів ще добре пам’ятають ті часи, коли стара пані керувала Ужгородським БТІ і справи вирішувалися лише через її "руки". Вже збігли роки, як пані Куцик нарешті вийшла на пенсію, колектив їй щиро подякував за "плідну" роботу і з полегшенням здихнув. Проте тішилися не довго, бо бабця брикнула, мовляв, тепле місце нікому не віддам, хочу працювати "до кінця". І почалося…

Протягом трьох років судова колегія Апеляційного суду Закарпатської області приймає протиправні рішення про поновлення Куцик Л.Д. на посаді директора підприємства, до діяльності якого вона не має жодного стосунку, бо ніколи там не працювала, більше того, навіть не була в його приміщенні. Нагадаємо, що зі зміною керівництва у БТІ відбулася реорганізація і новостворене підприємство не є правонаступником попереднього. Тож за логікою, всі питання вичерпані і розставлені на свої місця. Але, наголошуємо, це у випадку здорового глузду.

За рішенням суду все навпаки – "що хочу, те й ворочу". Минулого четверга Апеляційним судом винесено абсурдне рішення поновити на роботі на посаді директора Куцик Л.Д. з виплатою компенсації та моральної шкоди у розмірі біля 60 тисяч гривень. Звичайно, такий нонсенс колектив сприймати відмовляється і зробив відкрите звернення трудового колективу до Ужгородської міської ради та територіальної громади Ужгорода. У зверненні йдеться, що міській владі відомо про стан справ та діяльність на підприємстві, яким керувала п. Куцик, хоча факти та наслідки, що виходять за рамки Закону, навіть того, яким керувався суд, відчуваються кожного дня. Організація виробничого процесу та обслуговування громадян були сформовані так, що не відповідали статутним повноваженням підприємства.

Трудовий колектив КП "БТІ м.Ужгорода", переважна більшість працівників якого "мали щастя" робити під керівництвом Куцик, відчули на собі її специфічні методи та бачили загальну картину виробництва, відкрито заявляє про незаконність винесеного рішення. Працівники, що підписали звернення, не бажають працювати з Куцик взагалі. А грошова компенсація за період вимушеного прогулу та моральна шкода, визначені рішенням суду, повинні виплачуватися із коштів зароблених зовсім іншим новоствореним підприємством, до якого позивачка не має жодного стосунку. Також відомо, що проти Куцик порушено кілька кримінальних справ, але вони чомусь замовчуються і лежать у шухлядах відповідних структур. Натомість трудовий колектив за власний рахунок має відшкодовувати неправомірні амбіції престарілої пані. Слід зауважити, абсурдність ситуації ще й у тому, що вже учора КП "БТІ м.Ужгорода" отримало постанову до виконання, а рішення суду буде лише сьогодні.

Тож судді хто? І хто перед ким не встояв? Схоже, таки підмочили Закон…

трибуна

 

27 листопада 2008р.