Нарешті, мер визнала свою помилку!

Раніше повідомлялося, що Уряд Юлії Тимошенко виділив для Чопа грошові кошти в сумі 720 тисяч гривень для вирішення проблеми водопостачання якісної питної води у нашому місті. Крім того, слід додати, що ще із міського бюджету було виділено близько 90 тисяч гривень. Звичайно, що це немала сума і місцеві можновладці не очікували, що Уряд прислухається до потреб маленького містечка...

 

З самого початку було зрозуміло, що місцеві "спеціалісти" не знають, що вони мають зробити, щоб ці кошти були витрачені з користю для міської громади. Варениця помилок розпочалася з того часу, як керівники мерії вирішили влаштувати у міському парку водозабір. Ну, ніяк вони не могли знайти іншого місця. Однак, цього їм виявилося замало і міська влада постановила огородити це єдине місце відпочинку городян бетонним парканом. Та щоб слова не розходилися з ділом, зразу взялися за його спорудження .

Проте повернемося до питання якості питної води. Суть його полягає в тому, що теперішні керівники міста мають тільки приблизне уявлення, як насправді потрібно вирішувати проблему для покращення якості питної води в Чопі. Загально відомо, що саме якість питної води є найболючішою проблемою для мешканців міста. Та виявляється, що для її покращення так нічого не зроблено. Весь комплекс так званих заходів з покращення водопостачання обмежився тим, що у міському парку зроблено три додаткові водяні свердловини, закуплено три водяних насоси та збудовано для них три окремих приміщення.

У мерії, напевне вирішили, що кількість збудованих насосних свердловин, може перерости у якість питної води. Звичайно, такого не буває. Більше того, одна із водяних свердловин (між дамбою і стадіоном) знаходиться на відстані 25 метрів від громадського туалету стадіону "Локомотив".

Втім уже сьогодні є очевидним, що витративши державну субвенцію якість питної води в Чопі кращою не стане. Чому ? Тому, що у мерії немає технічно продуманої програми, реалізація якої дала б змогу розв’язати цю проблему в нашому місті, стверджують наближені до міської ради джерела. Фактично весь акцент було зроблено на поліпшенні водопостачання шляхом включення в систему додаткових потужностей.

Звісно, що встановлення додаткових насосів дещо посилить тиск в системі водопостачання, але кардинально не вирішить всієї проблеми в цілому. Тут потрібно сказати, що ці споруди нічого не варті без комунікацій, які належать Ужгородській дистанції водопостачання Львівської залізниці. Ось і виходить, що за рахунок коштів чопської громади, влада інвестує Львівську залізницю. Пора міській владі подумати про власну комунальну мережу водопостачання.

А тим часом не знаючи куди витратити кошти виділені Урядом міська влада в середині листопада спішно розпочала будівництво уже згаданої бетонної огорожі навколо міського парку.

Звичайно, що це виглядає як нецільове використання державних коштів. Тут можна згадати ще й те, що в 2006 році уже було виділено понад 640 тисяч гривень на реалізацію програми “Питна вода”, які невідомо куди поділися.

Враховуючи ці обставини депутатська група БЮТ в міській раді зробила заяву. Оскільки, на нашу думку ця тема є важливою для чопівчан, наводимо її повністю: “Події, що відбуваються останнім часом в м. Чоп, викликають стурбованість у міської громади та депутатів Блоку Юлії Тимошенко в Чопській міській раді. Уже стало нормою, що з подачі міського голови Галини Цар приймаються корумповані рішення в угоду наближених до неї бізнесменів, ігноруючи при цьому інтереси міської громади. Відчуваючи свою безкарність і підтримку з боку більшості депутатів міської ради, міський голова непродумано витрачає бюджетні кошти, фінансуючи безглузді і шкідливі для територіальної громади речі.

Так, нещодавно Уряд виділив субвенцію в розмірі 720 тисяч гривень на фінансування заходів з покращення водопостачання в Чопі. Замість того, щоб економно і зважено витрачати ці кошти для покращення якості води, яка в нашому місті є шкідливою для вживання, міський голова взялася фінансувати встановлення бетонної огорожі в міському парку, яка обмежить вільний доступ до єдиного місця відпочинку чопівчан.

Зазначена територія згідно з Генпланом Чопа має статус земель рекреаційного призначення (для відпочинку городян), а тому доступ до неї не може бути обмежений без зміни цільового призначення землі.

Незважаючи на ці очевидні речі, Галина Цар під виглядом огорожі водяних свердловин намагається вилучити із громадського користування землі міського парку площею понад два гектари.

Зрозуміло, що вказана земельна ділянка є "ласим" куском для багатьох, а тому не виключено, що з будівництвом огорожі розпочато процес "прихва-тизації" цієї землі. Безглуздість встановлення бетонної огорожі в цьому місці є очевидною ще й тому, що вона спотворює центральну частину міста. Більше того, огорожа здійснюється без відповідного проекту, затвердженого належним чином.

З огляду на вищенаведені обставини вимагаємо негайно припинити встановлення бетонної огорожі, яка позбавляє чопівчан вільного доступу на територію міського парку. Крім того, на черговій сесії міської ради прозвітувати про використання коштів виділених Кабінетом Міністрів України для покращення якості питної води та водопостачання в Чопі, сказано в заяві депутатської групи БЮТ в Чопській міській раді.

Але дивина: зразу ж після цієї заяви, бетонна огорожа, яка споруджувалася “ударними” темпами у міському парку — уже було прокладено більше 100 погонних метрів — неочікувано… зникла. Саме так!

Наразі невідомо з яких мотивів прийнято згадане рішення, але очевидно це наслідок заяви депутатів-бютівців. У будь-якому разі похвально, що міський голова Галина Цар змогла визнати свою помилку і бетонний паркан демонтовано.
Погано звичайно те, що кошти виділені Урядом витрачені, а якість води в Чопі так і не покращилася. Отже чопівчанам прийдеться знову чекати невідомо скільки часу, щоб вдруге “вибити” чергову державну субвенцію і зайнятися цією проблемою. Враховуючи теперішню економічну кризу, можна з впевненістю стверджувати, що це буде не дуже скоро. Проте, як сказав “класик": " маємо те, що маємо”.

Втім, як виявилося історія про бетонну огорожу в Чопі на цьому не завершилася. Сьогоднішні керівники міста діють за принципом: “як не миттям, так катанням ” . Після демонтажу огорожі з території парку, бетонні плити почали встановлювати уже біля водозахисної дамби. Не пропадати ж добру, напевне думають місцеві чиновники. Правда, нікого із них не цікавить, як бетонна стіна буде вписуватися поряд з церквою, навколо якої зведена металева декоративна огорожа.

Крім цього, для дамби існує ще й смуга відведення, в межах якої заборонено будь-що споруджувати.

[i]Мій ЧОП[/i]

 

28 листопада 2008р.
-->

До теми

Коментарі:

  1. 2008-11-28 / 16:43:00

    Помиляєтесь, вона цього ніколи не зробить