Понад 70 % випускників шкіл України не знають теорему Піфагора

У повідомленні зазначено, що у звіті наведено багато інформації, яка дає можливість неупередженим поглядом оцінити стан ситуації у сфері загальної середньої освіти, назвати загальноосвітні навчальні заклади, випускники яких показали найкращі й найгірші результати після участі в зовнішньому оцінюванні.
Зокрема, привертають увагу результати зовнішнього оцінювання з математики. Психометричний аналіз свідчить, що тест із математики був нескладним. Однак учасники зовнішнього оцінювання показали незадовільні знання: лише 25 % учасників виконали завдання з найпростішим тригонометричним рівнянням, 16 % — змогли знайти об’єм кулі, 9 % — розв’язали завдання на застосування властивостей функції, 8,6 % — практичну задачу на обчислення витрат фарби для фарбування кімнати, що має форму прямого паралелепіпеда. Понад 70 % учасників зовнішнього оцінювання не вміють на практиці застосовувати теореми косинусів, Фалеса та Піфагора.
Не кращими є знання з історії України. Лише 41 % учасників зовнішнього оцінювання визначили чинники, що зумовили виникнення українського козацтва у XV—XVI століттях. Вірно назвати подію, з якої розпочалося визволення України від нацистської окупації, змогли 29 % тих, хто складав тести з історії України. Лише 46 % учасників тестування знають про державотворчі процеси в Україні початку 90-х років XX століття. Усього 38 % майбутніх студентів змогли правильно вказати дати прийняття Конституції незалежної України, схвалення Декларації про державний суверенітет, Акта проголошення незалежності України.
Крім того, аналіз матеріалів, наведених у звіті, свідчить про те, що далеко не всі загальноосвітні навчальні заклади підтверджують наданий їм статус ліцеїв, гімназій, спеціалізованих закладів. Так, в одній зі шкіл м. Києва, яка спеціалізується на вивченні французької мови, її для складання тестів вибрали лише 7 осіб. Але жоден із них не показав результат вищий за 172 бали. Аналогічною є ситуація в одній зі столичних шкіл із поглибленим вивченням української мови та літератури. Лише одна особа із 25 випускників цього закладу отримала результат у межах 173—183 балів. Жоден не набрав 200 балів.
"Аби був диплом, а там подивимось..."
Такі дані, на мою думку, свідчать про те, що принаймні половині вступників про вуз нічого й було думати. Чому вони не знають шкільної програми? Бо або "купували" оцінки в школі (на жаль, тепер таке явище далеко не рідкість — причому, більш характерне не для пересічнихшколярів, а для дітей із "крутих" батьків) і насправді є "липовими" відмінниками, або й у школі пасли задніх, просто батьки змусили їх вступати за принципом "аби був диплом, а там подивимось".
Та такі й не будуть вчитися. Лекції прогулюють, а потім на ксероксі скопіюють у відмінників (раніше хоча б переписували). Реферати, курсові і навіть дипломи качають з Інтернету чи роблять на замовлення. І після цього одержують диплом, а знань — нуль. І коли влаштовуються на роботу, їх за фахом не беруть, тому що не можуть і не знають вони нічого. Знову ж, повторюся, це не про всіх, але таких студентів досить багато.
Стосовно освіти у нашій країні склалася неправильна система цінностей. Вважається, що мати диплом про вищу освіту — престижно. Так, престижно, якщо цей диплом підкріплений реальними знаннями й уміннями. А якщо ніяких знань немає — то це простий папірець, який мало що дасть, тим паче, якщо навчання було платним. Ось одна дама скаржилася, що без "кірочки" нікуди не беруть — і це дійсно найчастіше так, і це теж неправильно. Скільки є "фахівців" з дипломом, отриманим на денному навчанні, які при цьому нічого не вміють робити за своєю спеціальністю. Диплом — не завжди показник, саме тому багато роботодавців влаштовують ще і перевірочні тести для здобувачів роботи.
Причому цей стереотип про вищу освіту нав’язується ще зі школи. Більшість учителів не говорять старшокласникам про, приміром, профтехучилища, а лише про вузи. Так само і батьки: краще поганий інститут, ніж гарний технікум — стандартна позиція. Де потім будуть працювати їхні діти — вони не знають, на що сподіваються — незрозуміло...


РІО

 

27 вересня 2009р.