15 років відзначає Ужгородський міський перинатальний центр

Саме в такі листопадові дні у 1994-му вперше відкрив свої двері для породіль нинішній Ужгородський міський перинатальний центр, не без сприяння нинішнього і тодішнього міського голови Сергія Ратушняка

 

Саме в такі холодні й золоті листопадові дні далекого 1994 року червону стрічку на честь відкриття міського пологового будинку перерізав тодішній і нинішній міський голова Ужгорода Сергій Ратушняк. А ще саме цими днями виповнюється 115 років від часу створення акушерсько-гінекологічної служби в Закарпатській області. Обидві ці події відіграли надзвичайну роль у житті багатьох ужгородців та закарпатців, і заслуговують на окрему розповідь на шпальтах нашої газети.

Далекого 1894 року – лише вдумайтеся в цю дату! – один з засновників закарпатської медицини в цілому професор Андрій Новак відкрив у приміщенні, в якому нині знаходиться обласна клінічна лікарня, перші акушерські ліжкомісця. Заснована Новаком Ужгородська акушерська школа щороку готувала до 60 кваліфікованих акушерів. І все це означає, що вже понад століття тому в Закарпатській області була організована система надання висококваліфікованої акушерської допомоги в стаціонарному режимі. Тоді, сто років тому, роль медсестер виконували монахині, і вони надзвичайно чуйно відносилися до породіль та вагітних, доглядали їх.

Перебування Закарпаття у складі різних республік не загальмувало, але й не особливо пришвидшило розвиток акушерсько-гінекологічної служби, породілям тут надавали допомогу навіть у складні часи Другої світової війни.

Нового імпульсу акушерство й гінекологія на рівні області отримала після історичної злуки Західно-Української Народної Республіки та Великої України. Тоді, в тяжкі повоєнні роки, основним завданням у державі, наряду з відновленням промисловості та розвитком освіти, постало й питання становлення служби охорони здоров’я. У 1945 році був створений Ужгородський національний університет, запрацював медичний факультет. На його базі зорганізувалася кафедра акушерства та гінекології, яку очолив відомий радянський та український вчений зі світовим іменем Микола Сергійович Бакшеєв. Завдяки йому цей напрямок медицини отримав новий поштовх у своєму розвиткові. Зрештою, перу М. Бакшеєва належать низка фундаментальних праць по акушерству та гінекології, а його монографія "Маткові кровотечі" була десятки разів перевидана як у нашій країні, так і за кордоном. До речі, з завідувача кафедрою Микола Бакшеєв перейшов на посаду республіканського акушера-гінеколога, що свідчить про його високий професіоналізм та надзвичайно потужну школу.

Чимало зусиль до становлення акушерства та гінекології в Закарпатській області доклав і такий видатний лікар, як Ігор Рембез. Він почав свій професійний шлях також на кафедрі акушерства та гінекології УжДУ, і невдовзі став одним з найвідоміших радянських гінекологів-хірургів. Його розробками в цій галузі медицини користувалися практично всі провідні клініки у всіх містах величезної країни, його досвід переймали десятки лікарів. Свої розробки, нові методи оперативного втручання І. Рембас виклав у численних наукових статтях, фундаментальних працях з оперативного акушерства та гінекології. Вчений запропонував революційні на той час – а це були 60-70-ті роки минулого століття – методи пластичної хірургії в гінекології.

Не була бідною на акушерські кадри і закарпатська земля. З такими постатями, як Михайло Михайлович Ганич та Юрій Юрійович Бобик, пов’язана нова сторінка в розвитку акушерсько-гінекологічної служби Закарпатської області загалом та Ужгорода зокрема. Перу цих двох акушерів належить єдиний у 70-80-ті роки минулого століття посібник з акушерства та гінекології, написаний українською мовою. Зусиллями цих науковців підготоване не одне покоління провідних фахівців з акушерства та гінекології для області.

Так повелося, що наше життя не обходиться без політики, і символічно, що з іменем людини, котра нині очолює місто Ужгород, пов’язаний і подальший розвиток та найвизначніші віхи в акушерсько-гінекологічній службі обласного центру Закарпаття. Мова про те, що за першої каденції перебування на посаді мера Ужгорода Сергія Ратушняка був відкритий нинішній міський пологовий будинок.

Його будівництво розпочалося на початку буремних 90-х, коли країна переживала складні часи становлення та набиралася сил для будівництва незалежного демократичного суспільства. Тим не менше, хороші ідеї в будь-які часи знаходять відгук та підтримку, і так була підтримана ідея будівництва нового й відокремленого будинку для пологового відділення. Це питання вже стояло гостро на часі, оскільки Ужгород розвивався швидкими темпами, місто народжувало нових малюків, і допомагати їхній появі на світ треба було в нових, сучасних, покращених умовах. Так і розпочалося будівництво нового пологового будинку, який зрештою здали в експлуатацію у 1994 році. До речі, практично вже на стадії завершення через кризові явища в новій державі будівництво фактично призупинилося. І якби не потужна воля тодішнього міського голови Сергія Ратушняка, то будинок так би й не був завершений ще довго…

А сама будівля УМПЦ – це пологовий будинок, збудований за найкращими світовими технологіями та найвищими вимогами до надання акушерської допомоги. Його особливістю є те, що він зведений у вигляді трилисника. Це означає, що, за потреби, кожне крило будівлі може бути ізольоване і функціонувати в автономному режимі. Таким чином можна перешкодити розповсюдженню тієї чи іншої інфекції тощо. Подібних закладів в Україні, до речі, немає..

У 2005 році за сприяння депутата Верховної Ради України Сергія Ратушняка пологовий будинок із структурного підрозділу Ужгородської міської клінічної лікарні перетворився у самостійний лікувальний заклад. На сьогодні Ужгородський міський перинатальний центр є єдиним закладом ІІІ рівня надання акушерсько-гінекологічної допомоги в області. За відсутності обласного пологового будинку та обласного перинатального центру УМПЦ де-факто взяв на себе і виконує функції обласного значення.

За нинішньої каденції С. Ратушняка в УМПЦ відкрите відділення інтенсивної терапії новонароджених, що має особливе значення сьогодні, за умов, коли Україна приєдналася до міжнародних стандартів надання медичної допомоги новонародженим. Пологовий будинок на сьогодні оснащений достатньо сучасним устаткуванням, що дає технічну можливість виходжувати навіть глибоко недоношених новонароджених. І хоча ця практика запроваджена не так давно, у досвіді лікарів УМПЦ вже є непоодинокі випадки порятунку та виходжування діток з малою та критично малою вагою тіла.

На базі УМПЦ наразі відкритий і діє кабінет репродуктивної медицини, який впроваджує новітні технології в діагностиці та лікуванні безпліддя. В умовах, коли ця проблема стає дедалі гострішою в усьому світі, відкриття такого кабінету є дуже актуальним, спеціалісти, котрі працюють в ньому, надають допомогу дуже й дуже багатьом подружнім парам. До того ж, кабінет репродуктивної медицини тісно співпрацює з провідними клініками репродуктивної медицини в Україні.

Саме завдяки потужній підтримці з боку міської влади Ужгородський міський перинатальний центр у 2006 році отримав почесний статус "Лікарні, доброзичливої до дитини". Варто нагадати, що Європейське бюро ВООЗ ще у 1998 році розробило та затвердило концепцію "Здоров’я для всіх у ХХІ столітті", основними положеннями якої є надання ефективної перинатальної допомоги та організація вигодовування дитини в неонатальному періоді та протягом першого року життя. Міністерством охорони здоров’я України у 2007 році був виданий наказ та розроблені рекомендації щодо критеріїв та порядку оцінки закладу охорони здоров’я на відповідність статусу "Лікарня доброзичлива до дитини". Ці критерії є доволі високими і жорсткими, і досягти їх вдається далеко не кожному. Тому те, що УМПЦ присвоєний цей статус – уже дуже вагоме досягнення.

Попри це, Ужгородський міський перинатальний центр долучився до Проекту "Здоров’я матері та дитини", метою якого є зниження материнської і неонатальної смертності, покращення здоров’я матерів та новонароджених шляхом впровадження науково-доказових практик акушерського та неонатального догляду .

Окрім цих вагомих досягнень, останніми роками з міського бюджету Ужгорода виділяються значні кошти для ремонту пологового будинку. Певна річ, якби були більші фінансові можливості, то можна б говорити і про нове технічне устаткування УМПЦ, що є актуальним постійно, розвиток та покращення існуючих напрямків. Проте за всім цим – майбутнє. Наразі зрозумілим і чітким є лише той постулат, що, як і хто би не дорікав, проте без підтримки міської влади ні про який розвиток не могло би бути й мови. Бо, як то кажуть, політика - політикою, а нових громадян України десь потрібно народжувати.

Саме з огляду на це у четвер, 12 листопада, в Ужгородському міському перинатальному центрі відбулися загальні збори колективу, присвячені саме такій прекрасній даті – п’ятнадцятиріччю організації сучасної акушерсько-гінекологічної служби в Ужгороді. Говорили багато про досягнення, проблеми, шляхи їх вирішення, а ще – про перспективи розвитку УМПЦ. Щоправда, зазначалося, що цих перспектив без підтримки влади просто не може бути. Тому команда пологового будинку – власне, той склад високих професіоналів, які служать нині громаді Ужгорода, - визначилася з тим, що на майбутніх виборах треба підтримувати ту людину, яка найбільше й робить для "своїх", тобто за Сергія Ратушняка. Як би не було, але він є беззаперечним лідером в Закарпатті, людиною, котра гідна представляти рідний край на найвищих щаблях влади. На нього наразі колектив покладає значні надії, бо хто, як не виходець з певного краю, знатиме його проблеми та потреби найбільше?

На підтримку кандидатури Сергія Миколайовича Ратушняка на пост Президента України колектив УМПЦ зібрав підписи, і таким чином засвідчив свою повагу до того вкладу, який вніс цей відомий ужгородець в розвиток рідного міста.

Для довідки
Щороку в Ужгородському міському перинатальному центрі народжується близько 4 тисяч малюків. За час функціонування нового корпусу – тобто за 15 років – у його стінах на світ з’явилося близько 60 тисяч маленьких українців.

Руслан Федько, лікар, акушер-гінеколог Ужгородського міського перинатального центру

 

16 листопада 2009р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів