Консультує ДПА в Закарпатській області

— Відповідно до пп.4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України N283/97-ВР від 22.05.97р. із змінами і доповненнями) до валового доходу не включаються суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Відображення операції внесення основних фондів до статутного фонду підприємства здійснюється у порядку, встановленому статтею 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Зокрема, підпунктом 8.4.11 пункту 8.4 статті 8 Закону визначено, що для цілей цього пункту:

- до продажу основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи;

- до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

Таким чином, у підприємства – засновника операція внесення основних фондів до статутного фонду прирівнюється до операції продажу і в податковому обліку з податку на прибуток відображається відповідно до пп.8.4.3 або 8.4.4 п.8.4 ст.8 Закону, а в підприємства – емітента прирівнюється до операції придбання і балансова вартість відповідної групи збільшується відповідно до пп.8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону (за умови використання таких основних фондів у господарській діяльності).

Що стосується податку на додану вартість, то з 31 березня 2005 року після внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" згідно з Законом України від 25.03.2005р. №2505-ІV операція внесення основних фондів до статутного фонду підприємства є об’єктом оподаткування податком на додану вартість і оподатковується на загальних підставах за ставкою 20 відсотків.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Порядок розрахунку суми бюджетного відшкодування встановлено підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, розрахованого згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, у платника податку – засновника за операцією внесення основних фондів до статутного фонду платника – емітента виникають податкові зобов’язання з ПДВ, у платника – емітента корпоративних прав виникає право на податковий кредит на підставі належним чином оформленої податкової накладної за умови використання основних фондів у господарській діяльності в оподатковуваних операціях. Однак платник податку – емітент корпоративних прав при отриманні від платника податку – засновника основних фондів як внеску до статутного фонду, не розраховується за них коштами, а передає в обмін на них корпоративні права, тому підстави для декларування бюджетного відшкодування за такою операцією відсутні.

Відділ масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПА у Закарпатській області

 

11 січня 2010р. -->