Закарпатські підприємці змін на краще не бачать. Податківці кажуть — усе гаразд

— Василю Дмитровичу, уже більше півроку малий і середній бізнес живе за новим Податковим кодексом. Що змінилося?

— За великим рахунком, не так багато. Як на мене, то є одна незручна стаття. Раніше ми давали продукцію для багатьох фірм. Нині ті з них, які є платниками ПДВ, не мають права поставити мій товар собі у видатки. Це стримує розвиток малого бізнесу.

— Але ж парламент вніс зміни до кодексу і Президент підписав цей закон…

— Поки я ніяких змін не бачу. Може вони ще не чинні, або не торкаються моєї сфери діяльності. Та якщо б норму, про яку я казав, скасували, працювати стало б легше, можна було б реалізовувати більший обсяг товару. А це дало б додаткові робочі місця і, звісно ж, збільшення надходжень до бюджету та Пенсійного фонду.

— Як загалом ви оцінюєте нинішнє становище малого і середнього бізнесу?

— Як на мене, хто дійсно хоче працювати, той знаходить шляхи вирішення питань за будь-яких умов, перешкод і податків. Звісно, нині стало важче працювати, бізнес став більш жорстким. Знаю багатьох підприємців, які не витримують такої напруги і конкуренції. Думаю, серед них було багато випадкових людей, які не вміють і хочуть вирішувати завдання. Бо легкого життя не буває, завжди є перешкоди, які потрібно долати і рухатися вперед.

— Ви — депутат Ужгородської районної ради. Чи може місцева влада покращити умови для бізнесу?

— Гадаю, що певним чином так. Хоча я вперше став депутатом, тож досвіду такої діяльності у мене поки небагато, та бачу, що перші кроки робляться. У депутатського корпусу, керівництва району є бачення його розвитку. Якщо конкретно, то місцева влада може полегшувати роботу підприємців через спрощення реалізації законів та постанов. До прикладу, є постанова уряду про порядок встановлення і використання так званих малих архітектурних форм. Зрозуміло, що вона стосується саме роботи дрібних підприємців, бо у кіосках, "АВС-шках" торгують, надають послуги саме вони. Місцева влада надає дозволи на встановлення МАФів. Якщо підходити до цього питання розумно, то можна не тільки дати можливість підприємливим працьовитим людям реалізувати свої можливості, клієнтам отримати товари чи послуги, а й суттєво поповнити бюджет. Саме це і може робити місцева влада.

— Які проблеми Ужгородщини нині вирішує місцева влада і депутати, зокрема, та які ще потребують вирішення?

— Щодня у робочому порядку, так би мовити, вирішуються "поточні" питання. Та не забуваємо про перспективу. У районі створено КП "Ужгородщина" — підприємство, покликане розробляти проекти, спрямовані на покращення життя людей у нашому краї, залучаючи іноземні інвестиції. Зокрема, вже розроблено проект забезпечення питною водою та обладнання каналізацією Великої Доброні. Вивчається питання спорудження сміттєзвалища на території району. Знаю, що є проект та на розгляд депутатів райради це питання поки не виносилося.

— Що вам, підприємцю, дає депутатство?

— Я досяг рубежу, коли мені це стало цікавим. Підприємець вирішує дрібні питання. Хочеться рости. Навіть на рівні району вирішуються більш значущі проблеми. Цікаво спілкуватися з людьми, чути їхні думки і докласти своїх зусиль до покращення життя наших людей.

— А бізнесу депутатство допомагає?

— Звичайно. Маю змогу оцінити, чи у правильному напрямку я його веду. Нині все ще спостерігаємо фінансовий спад, тому важливо мати інформацію про першочергові потреби людей, їхні можливості і запити, аби залишатися на перших позиціях. Бо перший, як у спорті, отримує славу, гроші, задоволення. Ним бути краще. (сміється)

— Кажуть, що депутати-бізнесмени використовують представницький мандат для лобіювання свох інтересів…

— Справа в тому, що будучи депутатом, маєш такий масив інформації, що починаєш дивитися на проблеми не тільки з точки зору бізнесу. Приходить усвідомлення відповідальності прийнятих рішень і їхнього впливу на життя людей. Особливо лобіювати власні інтереси депутат не має можливості. Інша справа, що, володіючи інформацією, можна краще і швидше оцінити ситуацію, відтак, правильно вирішити бізнесові питання.

— Маємо чимало нарікань на умови ведення бізнесу в нашій країні. Які перспективи, на вашу думку?

— Очевидно, що малий і середній бізнес нині скорочується. Виживають сильніші – ті, хто пропонує якісніші продукти і обслуговування. Люди значною мірою озлоблені і за свої гроші хочуть отримати хороше обслуговування. Тому не слід сидіти у кріслі, потрібно діяти. Звісно, виникають проблеми. Але мені особисто вони навіть цікаві. Особливо якщо я їх правильно вирішу (сміється).



Від автора. Іншої думки про становище малого і середнього бізнесу на Закарпатті податківці. Саме створенням сприятливих умов для розвитку підприємництва вони пояснюють темпи економічного зростання та бюджетних надходженнь. За даними ДПА в області, упродовж 7 місяців поточного року до Зведеного бюджету області зібрано 970,2 млн. грн., що на 11,6% більше відповідного періоду минулого року. Сплата податку на доходи фізичних осіб зросла на 15,5%, податку на прибуток – на 10,2%, збір податку на додану вартість збільшився на 20,8%.

Голова ДПА в Закарпатській області Василь Іванчо повідомив, що на обліку в органах державної податкової служби в Закарпатській області станом на 1 червня 2011 року перебувало 89 487 суб’єктів господарювання, з них 19 963 — юридичні особи та 69 524 — фізичні особи-підприємці. Станом на 1 січня 2011 року на обліку перебувало 70 208 фізичних осіб підприємців та 19 820 – юридичних осіб.

Новостворених з початку року зареєстровано 535 юридичних осіб та 1626 фізичних осіб-підприємців. Тобто у порівнянні з початком року кількість юридичних осіб зросла на 143, а кількість фізичних осіб зменшилася на 684. Платників єдиного податку у січні 2011 року було 25 633, у травні – 24 538. Зменшилося на 1095, або 4 %.

Петро ПОЛІХА

 

29 серпня 2011р.