говорять про екстрасенсів, тоді були босоркані. Але щось у тому є...

"Після 60-ти я зробив певні підсумки свого життя, видав книгу як українських своїх творів, так і русинських. Вважав своїм обов’язком видати і збірку статей Федора Потушняка, якими зачитувався ще у дитинстві – про закарпатських ворожок", -- розповів І. Петровцій.
Як зазначив сам упорядник, його бабуся (по батькові) та мати Федора Потушняка — рідні сестри. "Мені було 15, коли Федір Михайлович помер. Але я виріс на його бібліотеці", -- каже доповідач.
Матеріали, якій увійшли до книги, упорядник збирав із різних джерел і навіть країн, просив знайомих допомогти їх віднайти, звертався до знайомих у Брно, де Потушняк свого часу працював бібліотекарем.
" Дітей з села не возили до лікаря в райцентр Іршаву, - згадує Петровцій. – Бабуся "замовить" і все пройде. Я з великою любов’ю читав розповіді про босоркань і сьогодні у них можна знайти багато цікавого — і з етнології, і з народних вірувань. Крім того, Потушняк порівнює закарпатські вірування із тим, які повір’я мають інші народи, у його текстах є посилання на джерела арабською, латинню, угорською, словацькою".
Презентована книга вийшла накладом 1500 примірників. "Тепер говорять про екстрасенсів, тоді були босоркані. Але щось у тому є", -- впевнений упорядник.
Як він розповів, Ф. Потушняк наводить "ознаки відьом", зазначає, що вони були вроджені і навчені, зазвичай босорканею народжувалася сьома дівчина у сім’ї. "Може тому зараз мало босоркань, бо й небагато дітей народжується", -- припустив І. Петровцій.
26 листопада він презентує книгу "Ворожки осійських босоркань" у Будапешті, 27-го — у Хусті.

 

17 листопада 2011р. -->