У Тереблі під землею побудують алергологічну лікарню

Більше двох мільйонів українців живуть із таким страшним недугом, як бронхіальна астма. Ще близько десяти мільйонів мають алергію на разні речовини. Скільки "шкірників" – навіть уявити важко, але переважній більшості цих хворих допомагає… сіль! Та, на яку багате Закарпаття, аналогів якої практично немає ніде в Європі, і завдяки якій наш маленький край свого часу славився на весь Радянський Союз. Та, за допомогою якої лікували в Солотвині, і до якої зараз уже немає доступу. Проте все це можна відновити: уряд виділив кошти на перший крок – пошукові роботи та розробку проекту по будівництву алергологічної лікарні в Тереблі. Саме тут має виросте нове шахтарське містечко, алергологічна лікарня та солевидобувне підприємство. І якщо останнє – перспектива на майбутнє, то про перше вже варто говорити.

Отже, наприкінці червня Кабінет Міністрів України видав розпорядження за номером 464-р "Про перерозподіл деяких видатків Державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2012 рік, та внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 березня 2012 р. №177", яким передбачено кілька мільйонів для розроблення проектно-кошторисної документації та будівництва підземних відділень алергологічних лікарень на території Солотвинського родовища кам’яної солі Закарпатської області.

Про це "Закарпатці" розповів голова Закарпатської обласної державної адміністрації Олександр ЛЕДИДА. З його слів, таке рішення для області є вкрай важливим, бо дозволить вирішити одразу кілька вагомих проблем. "По-перше, будівництво підземних відділень алергологічної лікарні буде порятунком тим тисячам, навіть сотням тисяч людей, котрим допомагав саме цей немедикаментозний спосіб лікування. Тільки на Закарпатті щороку лікувалося від 6 до 7 тисяч осіб із бронхіальною астмою, а скільки ще недужих з усієї України та навіть закордоння залюбки приїхали б сюди – нескладно уявити, – прокоментував керівник краю. – З іншого боку, зведення оздоровчого закладу дасть роботу тим людям, котрі переселяться з Солотвина в Тереблю – таким чином ми одразу вирішимо соціальні проблеми переселенців".

Про те, що потреба в будівництві підземних відділень у товщах солі є, говорять і лікарі. Вони стверджують, що у соляних печерах під землею найчистіше повітря, принаймні в солотвинських містилося у 10 разів менше мікроорганізмів, ніж в операційній. Таке повітря у соляних печерах, як було у нас, насичене біоактивним аерозолем хлористого натрію, що оздоровлює слизову дихальних шляхів. У соляній товщі практично немає радіації й електромагнітних хвиль, алергенів і шкідливих газів. Цілий рік під землею температура 22-23 градуси, вогкість 20-40%. "Результати наукових досліджень і досвід практичної роботи показали, що природні умови спелеотерапевтичного відділення максимально сприятливі для підвищення захисних сил і резервів організму, елімінації алергенів, які поступають в організм людини за місцем постійного проживання та роботи, для нормалізації обмінних процесів у цілому, – розповідає доктор медичних наук, директор НПО "Реабілітація" Іван Лемко. – Загальний позитивний вплив мікроклімату на організм людини успішно поєднується з вираженою місцевою дією високодисперсного аерозолю хлориду натрію на дихальні шляхи. Проникаючи глибоко в бронхіальне дерево і навіть альвеоли, він сприяє значному зменшенню інтенсивності запального процесу, набряку слизової оболонки, покращує відходження мокротиння і пригніченню активності патогенних мікроорганізмів у вогнищах хронічної інфекції. Це проявляється швидким покращенням загального стану пацієнтів, зменшенням вираженості основних клінічних проявів захворювання і покращенням показників функції зовнішнього дихання та клініко-біохімічних характеристик організму".

І. Лемко також додає: тривалий вплив повітря у солотвинських шахтат за 18-20 сеансів міг повністю вилікувати пацієнта, зупинити прогресування недуги, запобігти загостренню захворювання упродовж тривалого часу. Відсоток одужань чи тривалих ремісій після лікування в Солотвині, за різними даними, сягав у дітей 95-97 відсотків і полегшував на кілька років життя дорослого хворого (ефективність, за різними даними, перевищувала 80 відсотків).

Начальник управління охорони здоров’я Закарпатської ОДА Роман Шніцер додає, що закарпатська сіль унікальна ще й за своїм складом. "Так, хімічний склад нашої солі такий: натрію хлорид – 97,43%, кальцію сульфат – 0,34%, натрію сульфат – 0,099%, магнію сульфат – 0,039%, нерозчинний залишок (палаг) – 2,054%. Тобто, наша сіль – практично сама сіль; у той же час у соляних покладах на Сході України сіль містить величезну кількість гіпсу, тому лікування за допомогою такої речовини не дуже ефективне", – уточнив Роман Іванович. Більше того, в Європі відомо про сіль аналогічної якості тільки в Польщі та Румунії.

Зі слів начальника управління охорони здоров’я, наразі в Тереблі вже тривають попередні пошукові роботи. Загальна вартість проекту, який планують побудувати в новому поселенні, сягає 160 мільйонів гривень, причому в ці кошти закладене вже й буріння вертикальних шурфів, будівництво підземних відділень. "З огляду не тільки на загальноукраїнські, а й на загальносвітові тенденції, ми просто вимушені дбати про здоров’я нашого населення: за різними оцінками, упродовж найближчих п’ятнадцяти років кількість хворих тільки на бронхіальну астму потроїться. Такі відділення, як у Закарпатті, стануть для багатьох панацеєю", – додав Роман Шніцер.

До речі, наразі лікування навіть у Солотвині не припиняється: і хоча пацієнтів уже не опускають під землю, їх приймають у камерах штучного мікроклімату – закарпатська сіль продовжує лікувати…

Наталія Петервар, "Закарпатська правда"

 

30 липня 2012р.