Зізнання Погорєлова: між молотом та наковальнею

Шановні, ужгородці!

Три роки тому ви вдруге довірили мені керувати містом. Було не просто. Довелося піднімати напіврозвалену комунальну систему Ужгорода. І все це - в умовах економічної кризи, хронічного недофінансування бюджету та постійних внутрішньополітичних війн.

         Я не скаржуся, бо знав на що йду. Це не проста робота - з одного боку думати, як залатати діри, з іншого - постійне перетягування канату з депутатським корпусом та політичними «ваговиками» Закарпаття. Я весь час був між молотом та наковальнею.

         Найбільше шкодую, що «повівся» на обіцянки додаткового фінансування міста в разі мого вступу до Партії регіонів. Нажаль, і місто грошей не отримало, і моє ім’я постраждало.

         Сподіваюся, що нові керівники міста від Єдиного Центру будуть мати мудрість та збережуть ті добрі напрацювання, які ми будували для життєзабезпечення Ужгорода. Бо ламати – не будувати.

         Вдячний усім, хто був зі мною весь цей непростий час. Особливо - ужгородцям за довіру, підтримку і розуміння.

Щиро Ваш, Віктор Погорелов