Як швидко відновиться економічний ринок на Закарпатті?

Утім, якщо негайно не вплинути на фінансовий ринок, фахівці можуть заговорити про початок кінця. Що нині вважають найактуальнішим, за що треба братися в першу чергу, і чого варто боятися, з’ясовував Ужгород.net.

Управління державною економікою потребує здорового глузду, ґрунтовної підготовки та трішки авантюризму. За наявності таких рис можна вступати у велику гру і будувати велику економіку країни. Проте починати усе ж варто з малого. Вести бізнес в Україні завжди було ризиково, нині він ледь не під загрозою. За минулий рік Закарпатська торгово-промислова палата втратила 13% обороту. З початком 2014-го у ТПП підраховують лише збитки. Разом з тим, із місцевої арени інвестори масово не йдуть, але вже чухають потилиці.

Віце-президент ТПП України, президент Закарпатської ТПП Отто Ковчар розповідає: «Керівники іноземних інвестиційних підприємств, які тут працюють і з якими мені доводиться зустрічатися, задумуються. Не просто вони, а навіть їх безпосередні власники, там за кордоном, думають над цим питанням. Будь-який іноземець задає собі питання, чи доцільно так ризикувати? Чи є можливість здійснювати господарську діяльність, розширювати зв’язки в інших місцях, там де менше ризиків. якщо ми втратимо довіру, це буде гірше. Повернути напрацьовано дуже важко».

Ще один сегмент економічного ринку – магазини безмитної торгівлі. Фрі-шопи працюють за межами країни-власника, однак їх адміністрації зосереджені у державі. «Д’юті Фрі Трейдінг» обслуговує 5 областей України: Волинську, Житомирську, Чернівецьку, Одеську і, власне, Закарпатську. Країни колишнього радянського союзу нині об’єднані в один холдинг. Безмитна торгівля на кордоні за січень втратила 50% обороту.

Політична напруга безпосередньо вплинула на кількість пасажиропотоку через міжнародні пункти пропуску. Туристів поменшало, а товару закупили, як завше. Відтак, продукція на полицях, каси спорожніли. Разом з тим, розраховуватись із постачальниками теж потрібно. Зі слів генерального директора підприємства Володимира Суліми, у таких випадках не втратити рентабельність дозволяють лише особисті зв’язки. Закордонні партнери із порозумінням ставляться до нинішньої ситуації в Україні, тому не кваплять місцевих бізнесменів із розрахунками. І якщо з іноземцями спільну мову знайшли, то із українськими банкірами не все так однозначно.

Через щоденні валютні коливання безмитна торгівля теж зазнала збитків. Зокрема, у січні заробили на 500 тисяч гривень менше. «Не всі змогли взяти товар. Деяким підприємствам треба платити одразу, відстрочки немає. Особливо новачкам у цьому бізнесі. Результат – товар не завезли, а якщо нема імпорту – росте ціна на внутрішньому ринку. Але у нас ціни не зросли, оскільки фіксовані у валюті (євро). Ми можемо продавати і за валюту, і за гривню. Не секрет, що гривні було більше. Тому, що курс був великий (на міжбанку). Національні гроші, які ми отримували від людей, треба було перевести у валюту. А її ми купували за дуже складним курсом. Він росте щоденно. Ми чекали, що він зменшиться, а він виріс, далі розповідає Володимир  Сулама, генеральний директор СП «Д’юті Фрі Трейдінг».

У свою чергу, банки, страхуючись, вводять обмеження на зняття готівки. Ще першого весняного дня максимальна сума, що видавалась з однієї картки не мала перевищувати одну тисячу гривень. Вже за кілька днів обмеження переглянули. Як запевняє директор Закарпатського регіонального управління банку Леся Орбан: «Використання коштів за кредитними картками – 800 грн. на добу, для VIP клієнтів – 2 000. Використання власних коштів у торгово-сервісних мережах без обмежень. Якщо ви хочете зняти кошти в банкоматі, це 1 500 грн. в день. Якщо ви користуєтесь карткою іншого банку, то це 200 грн. на добу. Якщо ви корпоративний клієнт, приватний підприємець, юридична особа, то для таких клієнтів повністю відновлене використання кредитних коштів, як офердрафтів, так і кредитних коштів на рахунках».

Особливо спекотна пора нині в акул бізнесу, а дрібніша рибка страждає і поготів. Туристичні фірми щодня втрачають клієнтів, яких у міжсезоння й так не багато. Зимові місяці, як правило популярні раннім бронюванням. Українці навчились замовляти відпочинок заздалегідь, адже так можна зекономити до 20% коштів. Утім, навіть ця преференція нині не рятує. Із 10-ти клієнтів путівку оплачують лише 3-и. І хоча відпочинок запланований наперед, гроші туроператори чекають одразу.

Директор туристичної фірми Світлана Тищенко каже: «Оплата проводиться через банк. Виставляємо рахунок, за яким ми сплачуємо  туроператору. Але, люди не знають що буде далі? бояться високого курсу? У перерахунку туристи не можуть сплатити таку велику суму, тому не їдуть. За непередбачуваних обставин у країні, не впевнені у платоспроможності. Чи повернуть туроператори кошти?».

Занепад української економіки розпочався не учора і не з майдану. Її цілеспрямовано убивали, її заганяли у сутінки та тінь. А без активного підживлення організм приречений. Перший широкий ляпас вразлива економіка Закарпаття отримала із відміною закону про діяльність спеціальних економічних зон. Наступний удар уже значно нижче – не популярний інвестиційний режим.

Відтак, аби піднятися з колін державі, і регіону зокрема, варто спиратися на вдосконалені закони, радить Отто Ковчар. «З практичного погляду, на мою думку, треба починати із зміни податкового законодавства, бюджетного законодавства. Будь якому уряду потрібні гроші, а гроші тільки з економіки. Якщо вона не працює, про інше говорити не можна. Можна про довготерміновий кредит. Але це боргова яма, в яку ми заганяємо не тільки себе, дітей, онуків. Покоління будуть розраховуватися», - запевняє  президент Закарпатської ТПП.

Фінансисти обласного центру Закарпаття називають осередком найбільш успішних керівників. І хоча Європа вважає Україну в цілому економічно недозрілою, підприємці, принаймні малого та середнього бізнесу, щоденно доводять зворотне. Навіть у нинішніх, непростих умовах. Чітко усвідомлюючи, що перетягування ковдри до стабільності не приведе, більше того, може загубити економіку. А вона має працювати.

І допоки одні вгамовують власні політичні амбіції, інші, з не меншим азартом, рятують країну від фінансового колапсу. Найоптимістичніші прогнози – реабілітація впродовж трьох місяців. За словами Володимира Суліми,  «ми  пережили всіляке, навіть повну зупинку роботи впродовж трьох років. Навіть попри моменти дестабілізації, мені імпонує нинішній курс роботи. Сьогодні до нас лицем повернулися Європа, США, справді побачили нас, це дуже добре.  Вони побачили Україну з іншого боку. Тепер готові допомогти. Тож темпи відновлення економічного ринку пришвидшаться».

Євгенія Фанта для Ужгород.net