Головний тренер ужгородської «Говерли» В’ячеслав Грозний дав ексклюзивне розгорнуте інтерв’ю

- Незважаючи на непросту ситуацію в Металісті, наскільки серйозний суперник вам протистояв?

- Звичайно, Металіст класна команда, вже кілька років поспіль входить у число грандів, які борються за чемпіонство. 5 років поспіль третє місце це вже для них мало, в минулому році вже стали другими. Клуб має новий стадіон, шикарна база, інфраструктура, серйозні фінансові вкладення, класні футболісти, поставлена гра. Звичайно, команда ставить серйозні завдання, і вона в змозі їх вирішувати.

- Харків'яни залишилися без основної ударної сили в особі Девіча і Соси. Все одно було важко грати проти такої команди?

- Так, звичайно, надзвичайно складно. Ми розуміли, що швидкість і індивідуальну майстерність їх футболістів значно вище, ніж у нас. Нам дуже допоміг спаринг з "Динамо" за тиждень до цього матчу. Кияни теж були швидше нас, і індивідуально сильніші. Вже тоді ми змоделювали те, з чим нам доведеться зіткнутися. Розбираючи цю гру, ми спроектували її на матч з Металістом. Хоч команди використовують різні тактичні схеми. Клас гравців і швидкість цих команд дуже високі. Коли суперник вище класом, треба чимось компенсувати. Самовіддачею, потрібно допрацьовувати, підтримувати один одного, вичавлювати максимум з мінімуму створеного. Нам довелося щось незвичайне придумувати, що б хоч частково все це нівелювати.

- За рахунок чого вийшло компенсувати різницю у класі?

- Ми використовували пресинг в перші 15 хвилин, хотіли позбавити Металіст м'яча, цього суперник не очікував. Зухвало зіграли на початку, і це виправдало себе. Ми виглядали досить активно, пресингували, змусили помилитися суперника, і Слава Шарпар використовував цю помилку. Потім звичайно помилилися на стандарті, хоч ми і багато тренували їх. На жаль, не правильно зіграли з Папою Гуйє. Неправильна позиція призвела до голу. Потрібно було грати з внутрішньої сторони і вибивати цей м'яч. Ми занадто рано пропустили. Якщо б у першому таймі ми не пропустили, зовсім інша була б гра.

- Чим зумовлена подвійна заміна в перерві?

- У нас ряд гравців «підвисли» на картках. І знову ж таки командна швидкість харків'ян була вище, і відстань між гравцями не дозволяла захисникам належним чином страхувати. Мені довелося міняти Герасим'юка, у якого була жовта, і ставити Ороса третім центральним захисником, тим самим зменшимо відстань між гравцями. Кочіш тільки закінчив реабілітацію, він дозволив нам мати в середині досвідченого кваліфікованого гравця, що вміє і відбирати, і віддавати. Я і Степанюка хотів випустити.

- Трохи невдало вийшло, що за хвилину до вилучення була зроблена остання заміна?

- Так, Металіст контролював м'яч, нагнітання було, але реальних загроз не було. Кадимяна я випускав, вважаючи, що центральні захисники будуть підключатися до атаки і у нього буде шанс втекти, він реактивний гравець. Я для цього його випускав. А на момент видалення вже було зроблено 3 заміни, я вже не міг варіювати складом. Якщо б одна заміна ще була, я б поміняв Нікулае на Дандя, зберігши ту схему і граючи без нападників. Фещук та Трухін вискакували б в середину. А так у мене не було варіантів.

- Видалення кардинально змінило гру?

- У мене своя думка з цього приводу. Мені здається, він заслуговував на жовту. На червону Орос не грав, нога у нього була зігнута. Але що після гри вже виправдовуватися? Звичайно, в ті 20 хвилин уже стало складно грати. Одного гравця не вистачало, відстань між гравцями збільшилася, страхувати було нікому, Кадимяну без м'яча довелося робити чорнову роботу. Але саме після видалення вся гострота і була, саме в ці 20 хвилин. Звичайно, "Металіст" мав величезну перевагу. Але, удача і Бог були на нашому боці, ми взяли одне очко за рахунок характеру, за рахунок того, що правильно тактично спрацювали, хлопці билися, билися як герої.

- Але навіть вдесятьох у Говерли була можливість вирвати перемогу...

- Так, при всьому цьому ми могли ще забити. Вискочили 3 в 2, і, на мій погляд, Кочіш повинен був вирішувати самостійно цей епізод, а не віддавати пас.

- Багато хто задається питанням, чому Фещук не грав центрального нападника?

- А яка різниця? Він грав крайнього нападника, що це змінює? Я Шацьких використовував крайнім правим нападником в Арсеналі. Він розумний гравець і здатний грати практично на будь-якій позиції.

- Його поява так само очікувалося в матчі з таким серйозним опонентом...

- Максим класний гравець, його потрібно випускати тоді, коли ми можемо грати першим номером, він звик грати так. Він класний форвард, його треба обслуговувати, і він може обслужити. Але коли треба втікати від захисників, я волів Кадимяна, він дуже швидкий. А Максим як творець.

- Чи поставлено вже гра Говерли так, як Ви хочете?

- Ні звичайно, так не може бути, коли змінюється велика група гравців. Слава Шарпар до нас тільки на третьому зборі приєднався. Вечурко на другому зборі не було. Багато пишуть, що "Говерла" проводить масштабну селекцію. Ми молодих гравців беремо: Степанюк 92-го року, Кадімян 92-го року, Буяльський 93-го. Ми хотіли ще молодих гравців взяти в оренду, не дали. У ряду гравців, як у Володі Лисенка, закінчився контракт. Лазевского серби взяли в оренду. Чурилов попросився в Іллічівець, ми не мали права відмовити йому. Та я б хотів, що б у мене стабільно один склад грав, супер, я був би задоволений! У мене команда з Ле Таллеком, Буяльським і Кочишом була зіграна.

- Здобутий в цій грі результат це щось більше, ніж просто одне турнірне очко?

- З такими командами дуже важко грати, але і дуже цікаво. Ми дуже задоволені тим, що взяли очко. За рахунок характеру. Результат на табло нас влаштовує, спасибі хлопцям, я вдячний, що вони мене почули. Мені важливо було, що б вони психологічно повірили, що можна брати очки з грандами, це повинно допомогти особливо молодим гравцям. А то ми, граючи з Динамо, Шахтарем, з тим же Металістом дома, мали достатньо моментів, щоб брати очки. Але, де не було везіння, десь суперник за рахунок майстерності, за рахунок наших помилок не давав нам цього зробити. Розрив між 8 і 14 8 і 15 очками це велика різниця, ми взяли перехідне очко, і теперь цей відрив за 2 гри неможна покрити ні Таврії, ні Запоріжжю, вже дві з половиною гри треба як мінімум.

  Надіслати другу