На цих виборах традиційні 200-гривневі технології не працюватимуть

Від неї очікують прозорості й чесності. Як вийде насправді – побачимо. Про навколовиборчі президентські розклади цього вівторка говорили в прес-центрі «Закарпатської правди».

Журналісти в першу чергу цікавилися, чи змінилося електоральне поле в Україні, чи є серед кандидатів проросійські, яким чином так виріс рейтинг Петра Порошенка. Професор УжНУ, соціолог Олександр Пелін із цього приводу зауважив: «Ілюзії щодо змін у електоральному полі марні – досі є чітко виражені різні вподобання Сходу й Заходу, між ними – Закарпаття й Центральна Україна, які займають проміжний варіант. Усі кандидати поділилися на 2 великі групи: Ярош, Гриценко, Тягнибок, Порошенко тощо працюють на одному боці, на протилежному – Сергій Тігіпко та інші. Добкін навряд чи збере великий «урожай». До речі, рейтинг Порошенка, який виглядає вагомим, вичерпав усі свої ресурси. В західних регіонах він може набрати до 40 – 45 %, але східні це нівелюють. Як резерв голосів залишаються виборці, котрі не визначилися, або ж негативно налаштовані до всіх кандидатів. Але цей ресурс, скоріш за все, належить або Тігіпкові, або Симоненкові». Серед ризиків виборів-2014 Олександр Пелін називає такий: якщо в ІІ тур виходять Порошенко й Тимошенко, південно-східний електорат може просто не прийти на виборчі дільниці. І це буде підставою для наших сусідів (малася на увазі Росія) вважати вибори нелегітимними.

Професор УжНУ, історик Сергій Федака додав: «Високий рейтинг Порошенка в останні тижні – це не так його особиста заслуга, як програш опозиційної «трійці», в якій електорат розчарувався, а відтак відвернувся. Петро Олексійович, звісно, має свої заслуги, бо відзначився польовою роботою на Майдані. І це єдиний кандидат, який теоретично має шанси виграти в І турі. Взагалі, якби вдалося провести вибори в один тур – це був би ідеальний варіант, бо тоді вдалося б уникнути боротьби між двома прозахідними кандидатами в ІІ турі». А стосовно проросійських лідерів, то вони є, того ж Симоненка аж ніяк не назвеш проамериканським, і таких чимало. Але наскільки вони здатні мобілізувати певний електорат – велике питання, вважає С. Федака.

Політолог Михайло Шелемба, у свою чергу, зауважив: те, що Порошенко й Кличко об’єднають зусилля, було очікуваним, бо останній не має своїх команд по всіх регіонах. За прихильників Партії регіонів, на його думку, розгорнеться боротьба між п’ятьма претендентами, і Тігіпко намагатиметься довести будь-якими способами, що це його електорат. Мовне питання знову підніматимуть як передвиборче гасло. «А сам факт, чи відбудуться вибори 25 травня, значною мірою залежить від поведінки Росії. Це ризик, про який треба говорити», – резюмував М. Шелемба. 

Координатор Громадянської мережі «Опора» на Закарпатті Святослав Бабіля наголосив на тому, що наразі громадськість активно зайнялася вдосконаленням виборчого законодавства: «Ряд організацій звернулися до Верховної Ради з численними пропозиціями. У березні в виборче законодавство були внесені зміни, які мали б забезпечити чесні й прозорі вибори. Наприклад, виборцям заборонили демонструвати свій вибір (щоб не було спокуси «правильно» голосувати за якусь винагороду); округи сформували за територіальним принципом, що полегшить організаційну роботу; є чіткі роз’яснення щодо передвиборчої агітації й політичної реклами – її заборонено фінансувати не з виборчих фондів. Утім, ще треба вирішити питання повноважень членів ЦВК – 1 червня вони закінчуються. Серйозною проблемою буде й голосування на окупованих територіях. Уже запросили представників Молдови, Грузії, де теж є такі проблемні регіони, щоб використати їхній дорсвід у цьому плані. Швидше за все, кримчани голосуватимуть у Херсоні…» Щодо адмінресурсу, то С. Бабіля вважає: склалася унікальна ситуація, коли його справді не буде , хоча є ризик, що нинішня влада спробує таки цей ресурс застосувати. Але навряд чи виборці це дозволять. Тобто маємо максимальну наближеність до прозорості виборів. А от як вони пройдуть насправді – покаже час. 

Стосовно того, як проголосує Закарпаття, О. Пелін зауважив: воно відрізняється від усієї України. За оприлюдненими 26 березня рейтингами, краяни з задоволенням голосували б за Кличка (17%) і категорично ні – за Ляшка. У нинішній же конфігурації найбільшу підтримку отримає Порошенко. Тих, хто не визначився, у нас – 25 %, а в Донбасі, наприклад, 40 %, у Львові – 12. Тобто ми займаємо проміжну позицію між Східною Україною та Західною. У нас патріархальні звичаї й ми у віртуальному просторі «найцентровіші». Як додав С. Федака, у нас люди люблять голосувати за найреальнішого переможця. А ще фахівці зійшлися на втішному висновку: відомі 20-гривневі технології на цих виборах не спрацьовуватимуть. Вертикалі, які працювали раніше на загальноукраїнському рівні, поломані. 

Прес-центр «Закарпатської правди»

 

06 квітня 2014р.