Яценюк не Робін Гуд і не Кармелюк, а звичайний розбійник з великої дороги?

У декого аж держава (ну, самі знаєте, що не про країну йдеться) зрадила від замилування, коли він картинно пояснював депутатам, що інакше, як він розказує, сьогодні не можна, треба всім затягнути пояси, аби МВФ не розсердивсь і Україна не гепнулася в дефолт. Особливо напустився він на тих, хто має депозити в банках. Чомусь йому уявилося, що тут якраз наш держбюджет поживиться найбільше, тому можна виходити на велику дорогу і грабувати без жалю.

Зрештою пан Яценюк змилостивився і сказав, що цього року обкладати податками депозити не будуть. Мовляв, люди на інфляції й так багато втратили. Він злукавив, бо в опублікованому законі йдеться саме про те, що депозити, прибутки від яких прем’єрові здалися великими, таки будуть обкладатися – і за підсумками не наступного, а поточного року. Тобто за 2014 рік з на візьмуть у році 2015-му – от і все. І проценти оподаткування не якісь там 5 чи 10, як у людей, а 15–25.

Висуванець партії великого капіталу «Батьківщини» на посаді прем’єр-міністра пан Яценюк, безумовно, знає, що депозити в українських банках тримають не олігархи – багатії свої мільярди і мільйони «зелених» вивозять за кордон, і ягнятко-прем’єр боїться навіть заїкнутися, щоб змусити вовків-грабіжників повернути їхні 100 мільярдів доларів в Україну, поділитися з державним бюджетом. Натомість він на повному серйозі хоче потрусити середній клас, людей, які довгі роки затягали паски, економили і склали якусь суму в надії щось збудувати, допомогти безробітним дітям і внукам стати на ноги. Їм безапеляційно пропонують ділитися!

А чим ділитися? Це для Яценюка циферки, які зафіксував закон для оподаткування, здаються великими. Насправді ж вони тануть на очах. Гривня реально впала проти 2013 року майже на 50 відсотків, а по цінах на базарі і у торгових маркетах – і на більше. І ще довго падатиме. Тож, скажімо, намальовані 100 тисяч сьогодні можна вважати за 50 тисяч. А далі ж нас жде підвищення тарифів на 40 і більше відсотків на тепло, газ і електроенергію. Мальовані доходи від депозитів скукожуються до, дай Боже, 30 відсотків від торішніх. Гривна явно наближається до купоно-карбованця за купівельною спроможністю, і тих, хто одержить навіть півмільйона мальованих купюр, тільки дурень може вважати багатієм. Красти у них ще 25 відсотків – це ідея явно хворого розуму.

Ну якщо вже так хочеться відщипнути не від Коломойського, а від пенсіонера, то хоч би 5–10 відсотків. Як так свербить красти – і здаватися Робін Гудом чи Кармелюком у хоромах. Ну навіщо залишатися в історії таким собі розбійником на мерседесі з дороги на Межигір’я? Шефиня по партії он хоче боротися з олігархатом, що вже смішить усіх, хто знає, як газова принцеса ховала в офшорах свої мільярди, а її права рука в ролі прем’єра йде війною на крихкий середній клас, який не ховає свої статки за бугром і сяк-так утримує українську фінансову систему.

Чи то владці і політики хочуть всі разом стати пацієнтами жовтого дому, чи навпаки – хочуть зробити з усієї України жовтий дім?

Хай би вже самі туди йшли скопом і поодинці, навіщо ж із народу робити жертву свого отруєного капіталом інстинкту, тягти на дно всіх, хто ще не впав від його ненажерства? Конфіскатор і брехун Яценюк навряд чи дасть розумну відповідь на це запитання, - написав у своєму блозі на gazeta.ua Іван Бокій.