Як ужгородські студенти і бажання загадували, і таємними ходами блукали, і в чарівному саду побували (фото)

Для учасників конференції екскурсія Закарпатським краєм була чи не найцікавішою, адже серед студентів були й представники різних вишів України, а також гості зі Словаччини та Угорщини, які вперше відвідують Україну, зокрема, наш Ужгород. Історичними об’єктами, якими учасники конференції мали змогу подорожувати, були: Мукачівський замок «Паланок», Чинадіївський замок Сент-Міклош та замок Шенборнів. Кореспондент Ужгород.net.також  мав змогу разом зі студентами бачити історичні пам’ятки Закарпаття.

Подорож розпочалася із фортеці «Паланок», що знаходиться на горі висотою 68 метрів над містом Мукачево. Учасники із захопленням підіймалися пішою ходою до замку, аби побачити його внутрішню красу. Гід Орест розповів трохи історії про Мукачівський замок, його володарів та інше. Потім екскурсанти відвідали внутрішній двір замку, а згодом й три його частини: Нижній, Середній та Верхній Замок, а також побували на кількох бастіонах палацу, зокрема на бастіоні «Турула», звідки відкривається чудовий вид на місто.

На території «Паланку» розташована екуменічна церква, яка вміщує атрибути різних віросповідань. Сьогодні ця церква є діючою і надає послуги вінчання, тому будь-яка молода пара може виконати цей обряд в історичному інтер’єрі. Наших гостей  дуже вразила ця церква, особливо її наповнення та ікони, які виконані на дереві.

Побували також у камері катувань, яка розміщена в одній із веж третього замку (Верхнього). Тут можна побачити атрибути, якими катували чи застосовували тортури на людях. Кімната знаходиться в досить темному і моторошному місці, що навіює страх навіть сьогодні.

Ще відвідали студенти та гості славнозвісний пам’ятник князю Федору Корятовичу, який вказує своїм чарівним пальцем на землю слов’янську. Кажуть, що якщо потриматись за князівський палець, то воно неодмінно збудиться. Цю традицію вподобали й наші приїжджі гості, тому із задоволенням загадували бажання біля пам’ятника і символічно кидали монети йому під ноги, аби точно мрії здійснились.  

Наступним об’єктом нашої подорожі став Чинадіївський замок Сент-Міклош (пам’ятка архітектури ХІV-XIX століть). Як розповів нам екскурсовод, назва замку походить від давньої назви самого селища.

Майже 20 років минулого століття замок ніким не доглядався і був занедбаний. З 2001 року фортеця перебуває в концесії у закарпатського художника Йосипа Бартоша. Попри аварійний стан, палац понад 10 років реставрується за кошти проданих картин закарпатських художників, які виставляють свої полотна просто у стінах Сент-Міклоша.

На першому поверсі  розташовано кілька кімнат, в одній з яких висять портрети всіх власників замку, а також експозиції кельтської та скіфської культур. Однією з особливостей цього замку є його таємні ходи – підземні та внутрішні. Одним з таких ходів пройшлись і екскурсанти, отримавши масу задоволення.

На сьогодні відреставрованим є тільки інтер'єр першого поверху споруди, але сподіваємось, що з часом ми зможемо побачити і другий поверх зі всіма атрибутами історії.

У замку часто відбуваються міжнародні та місцеві мистецькі заходи: виставки, презентації, конференції та навіть можуть розписуватись молоді пари.

Заключним об’єктом нашої подорожі став палац Шенборнів, що розташований у селі Карпати Мукачівського району. Споруда є колишньою резиденцією та мисливським будинком графів Шенборнів, а з 1946 року – санаторій «Карпати».

Мисливський будинок збудований у неоромантичному стилі, що поєднує романські та готичні мотиви. Оригінальність палацу у тому, що він має 365 вікон (кількість днів у році), 52 димоходи (кількість тижнів у році) і 12 входів (12 місяців). Замок прикрашений багатим декором, діє баштовий годинник з курантами. Та найбільше,  що вразило наших гостей – це палацовий сад-дендрарій, який розкинутий по всій території санаторію. Тут кожен хто перебуває на лікуванні чи просто відвідує замок з туристичною метою, має змогу щодня бачити неймовірну красу природи. Адже парк прикрашають  рідкісні породи дерев — самшит, катальпа, сосна Веймута, канадська ялина, японська вишня, розовий бук та інші.

У палацовому парку встановлені закладний пам'ятний знак (з написом угорською мовою) і дві скульптурні композиції — «Олень» і «Ведмедиця з ведмежатком». Ще одним особливим об’єктом інтер’єру парку є штучно викопаний наприкінці XIX століття ставок, обриси якого умовно відтворюють карту Австро-Угорської імперії. Ставок обнімають квітучі рожеві сакури та магнолії, які розпустились нещодавно на території саду.

На території маєтку Шенборнів є багато корисних мінеральних джерел. Однією з таких родзинок  є Джерело Краси. Екскурсанти мали змогу скуштувати джерельної води та стати ще красивішими як із середини, так і зовні.

Територія цього палацу є дуже великою, тому милувати око є чим. Адже привертає увагу не тільки вишуканий маєток, а й квіти та дерева, як хвойні, так і листові.

Від побаченого всі учасники цьогорічної конференції були задоволені нашим краєм і виявили бажання приїхати ще до у гості Сріберної Землі.  Адже Закарпаття має безліч краєзнавчих, культурних та історичних пам’яток, які приваблюють не тільки місцевих жителів, а й  туристів.

 

Ярміла Гармасій для Ужгород.net

фото автора

 

 

 

13 квітня 2014р.