"Ёлка": "Ужгород — моя душа, моє серце, моя любов"

За півроку творчої діяльності корінна ужгородка, яка й досі вперто не бажа? змінити національну приналежність, змусила подивуватися своїй завзятості представників московського шоу-бізнесу. Показавши свої голочки, співачка підкорила московську молодь міццю та чистотою гірського голосу, неординарністю виконання і оригінальною манерою поведінки. За короткий період "?лка" прорвалася на перші місця в кількох хіт-парадах на музичних каналах стольного граду Москви, підписала контракт із відомим у колах бомонду російського музичного світу Владом Валовим, записала сольну пісню "Місто обману" і вразила кліпмейкерів акторською майстерністю в однойменному кліпі пісні.

НА ЧУЖИН? Я ВПЕРШЕ У ЖИТТ? В?ДЧУЛА БЕЗМЕЖНЕ ПОЧУТТЯ ПАТР?ОТИЗМУ ? ЛЮБОВ? ДО СВО?? БАТЬК?ВЩИНИ

? Насамперед, якою мовою розмовлятимемо ? російською чи рідною?

? Якщо чесно, я би хотіла російською, аби могла показати газету моїм друзям у Москві й щоб вони могли спокійно її почитати, без перекладу. Однак, вочевидь, оскільки я все-таки вдома, на рідній Україні, то й говоритиму по-нашому, по-рідному.

? Кожна людина, котрій довелося пожити протягом тривалого часу за межами рідного міста, повертаючись до нього, відчува? особливі, незрівнянні відчуття. Що це було для тебе, коли вийшла на перон рідного містечка?

? Відчуття безмежного тепла, спокою, затишку і любові ? мо?ї любові до рідних, друзів, до кожної вулички, мосту, будинку, і навпаки ? любов моїх рідних, друзів, кожної вулички, будинку й місточку ? до мене. Це неперевершено, хочеться, як у тих фільмах, однак без того пафосу та показності, ? взяти до рук грудочку рідної землі й поцілувати її.

? А відтак...?

? А відтак ? одні емоції. Зовсім незнайомі люди підходили на вулиці до мене з поздоровленнями, побажаннями всіх благ і подальших творчих успіхів. За ці дні в мене склалося враження, що я переобіймала й перецілувала весь Ужгород. У мене була дуже щільна програма зустрічей з друзями й рідними, яку я ледве встигла виконати відсотків на 60, так що, користуючись нагодою, хочу привітати всіх, хто мене зна?, пам?ята? й любить ? я з вами!

? Це треба так розуміти, що часом мучить ностальгія за рідним містечком?

? Поклавши руку на серце, мушу зізнатися, що саме там, на чужині я вперше у сво?му житті відчула справжн? безмежне почуття патріотизму і любові до сво?ї батьківщини в найвищому розумінні цього слова. Вночі мені снилися милі вулички рідного міста, набережна, обличчя подруг і друзів. Спостерігаючи за кожною поді?ю в Україні, у мені лише міцніла гордість за свій народ і свою приналежність до нього.

Так, у великій столиці спочатку було дуже самотньо і боязно, мучили сумніви й дика ностальгія. Мо? нове московське оточення вже зна?: якщо я починаю говорити українською ? мене краще не чіпати. Напевне, це в мене така захисна реакція. Після приїзду до Ужгорода дуже яскраво відчула, що я не одна ? і від цього тепло на душі, з?явля?ться незвичайна сила і завзятість.

? Що найперше вразило після приїду до Москви?

? Насамперед була вражена величезною кількістю українців, котрі приїжджають до Москви на заробітки. Мені легше ? я займаюся улюбленою справою, працюю дуже багато і завзято для досягнення поставленої мети. А наші заробітчани цілими днями працюють, в основному на "чорних" роботах, аби утримувати свої сім?ї, годувати й одягти своїх дітей, тому що в Україні заробити таких грошей не можуть, на жаль. Найкращі будівельники ? українці, найсумлінніші й охайні няньки і господарки ? українки. Чому в нас на батьківщині їх не цінують? ? проте в мо?му гарному і щиросердечному Ужгороді ? ми всі вжива?мося, а в Москві ? вижива?мо.

ВЧИТЕЛЬКА ВОКАЛУ КАЗАЛА, ЩО З МО?М ГОЛОСОМ Т?ЛЬКИ БУРЯКИ ПОЛОТИ...

? У рідному Ужгороді тебе не сприйняли як співачку. Невже тут не чули твоїх вокальних даних, не могли їх оцінити, і це вдалося лише московським продюсерам?

? Я вже в одному інтерв?ю пояснювала читачам, що мене "не сприйняла" по суті лише одна людина ? це моя вчителька вокалу в музичному училищі. Вона доводила мені, що я бездара і що з моїм голосом хіба що буряки полоти, таланту в мене нема? і в спомині. Але мова йшла про класичну школу вокалу. Я й сама прекрасно розумію, що опера й оперета ? це не мо?. А співати "естраду" в училищі суворо забороняли. Я просто не підходила під жодні канони закостенілої шкільної програми, ось і відбулося, так би мовити, непорозуміння. Це не означа?, що мені не подоба?ться класична музика. Моя мама виростила мене на "Лускунчику" і "Лебединому озері", лейтмотиви з яких я наспівую й нині, навчила мене відрізняти Вівальді від Шопена (люблю слухати і концерти одного, і вальси іншого). ? те, що зараз мене фактично на "ура" сприйняли в Москві, абсолютно не означа?, що мене не люблять в Ужгороді. Ще як люблять! ?нша річ, що, підписавши контракт із російським продюсером, я зобов?язана дотримуватися правил, згідно з якими не маю права співати в Україні.

? Як склада?ться твоя кар??ра в Москві й чим зараз займа?шся?

? У листопаді вже минулого року в Москві відкрився елітний кінокомплекс, що склада?ться з дванадцяти переглядових залів. Цей величезний за масштабами й за значенням будинок уособлю? собою строкатість та багатообразність сучасних напрямів у кіномистецтві. Мені випала честь виконувати гімн кінокомплексу на його відкритті. Помпезність і велич події висвітлювали російські й іноземні представники мас-медіа. Лише уявіть собі: у супроводі живого оркестру, на скляному подіумі, з якого стікали клуби біло-перламутрового диму, я в розкішному, розшитому чорним бісером платті й страшенно дорожезному коль?, на височенних шпильках виконую гімн, ? я відчула себе богинею. Після ці?ї яскравої події мені, а вірніше мо?му продюсерові, посипалися пропозиції. Одна з них продюсера дуже зацікавила ? команда каналу МТ запропонувала мені стати "Обличчям каналу?2005". Пропозиція приваблива, але водночас дуже зобов?язу?, подивимося, що скаже на це мій продюсер. А загалом багато співаю, записую, одне слово ? працюю. Наприкінці лютого плануються зйомки ще одного кліпу (сюрпризу).

? Судячи з фотографій фотосесії, ти не дуже змінилася, зберегла свій стиль. Як до твого іміджу поставилися профі в Москві?

? Ну, скажімо, стиль залишився, однак мене певною мірою "підшліфували", підретушували, та голки все одно стирчать (смі?ться. ? Авт.). Я така, як ?! Коли на мене вперше накладали кілограми гриму ? я пручалася, але на фотографіях вийшло класно, і я здалася. Вони знають і роблять свою справу ? я свою. У результаті, начебто непогано виходить.

? Кліп складно було знімати? Все, як у кіно ? купа дублів, зйомок, підфарбовувань та репетицій?

? Зна?те, це одне з перших запитань, яке мені поставила мама, адже коли вона вперше побачила кліп "Місто обману", де наприкінці мене вбивають, просто розплакалася. Однак, коли я їй розповіла, як відбувалися зйомки, ми реготали "до упаду".

Я похвалюся, всі кадри в кліпі зняті майже з першого разу, без дубляжу. Коли мені сказали, скільки кошту? плівка, перша думка ? Боже, я стільки не зароблю за все сво? життя! ? і виклалася "на повну". Мама ж все розпитувала про останні кадри в кліпі (постріл і я падаю). Мені чітко розказали, пояснили, як треба падати, який вираз повинен виникнути на обличчі, й наказали нічого не боятися. Та як не боятися, якщо падати потрібно було на спину з двометрової висоти! Почувши різкий стук після останнього такту, я так страшно налякалася, що натурально звалилася з постаменту і благо, що мене підхопили надійні та міцні руки чоловіків зі знімальної групи. А коли я падала, жах у моїх очах був не підроблений: думала, ну все ? доспівалася!

? Коли зможемо почути твій альбом?

? Питання складне. Річ у тім, що я більше за всіх бажаю познайомити своїх друзів і рідних з новими піснями, але це, на жаль, від мене не залежить. Уся продукція ? пісні, кліпи ? належить не мені, а тим людям, котрі вклали в мене величезні гроші, а тому насамперед я повинна все це відробити. Чесно кажучи, мені дуже пощастило з моїм нинішнім оточенням: це хороші, надійні люди, котрі вірять у мене, у мій потенціал, а я вірю їм, і не можу їх підвести. Захоче Україна купувати мої альбоми чи ні ? не знаю. Поживемо ? побачимо.

"ДЕВУШКА, ВЫ МОСКВИЧКА?" ? "КАН?ШНА, А ШО?"

? В Ужгороді тебе знають як КВНницю й гумористку. В Москві з гумором усе о?кей? Там тебе розуміють?

? Мої приколи усім імпонують, тому що вони добрі. Я фанатка ?льфа й Петрова. А КВНівський досвід триматися на сцені зараз мені дуже став у нагоді ? я не боюся публіки, входжу з нею в контакт із перших акордів своїх виступів, дивлюся людям у очі й співаю від щирого серця.

? Курйози в стольному граді трапляються?

? О, звичайно ж! Курйози зі мною трапляються постійно, й московські вулиці цьому не завада. Одного разу міліціонер, котрий проходив поруч, з усмішкою запитав: "Девушка, вы москвичка"? Я з "масковским акцентом проакала йому ? "Кан?шна, а как же"! ? і через мить додала (може, десь на рівні підсвідомості, пригадавши відомий анекдот)? "А шо"? Це "шо" мене постійно підводить. Довелося показувати документи. Посміялися ? розійшлися.

? Чим займа?шся у вільний від концертів час?

? Відсипаюся і багато читаю. Рятуюся читанням. Ще мені подоба?ться ходити московськими магазинами (як усім жінкам).

? Тво? ставлення до української естради?

? З української естради шаную Скрипку, подобаються Тартак, "ТНМК", "? друг моя вантажівка". У нас ? гарні сильні голоси, як, наприклад, Ані Лорак, ?вгенія Власова, але нема? для них пісень. Чула, що наш земляк, співак і композитор Степан Гіга створив в Ужгороді професійну студію звукозапису з ексклюзивними інструментами, де записуються співаки-початківці й молоді таланти. Це чудово! Перед такими людьми схиляю голову ? на Закарпатті чимало "самородків", потрібна лише підтримка, а це на сьогодні великі кошти. ? щиро тішить те, що ? люди, не байдужі до музичної спадщини нашого колоритного краю.

МОЯ МАМА ? М?Й АНГЕЛ-ОХОРОНЕЦЬ

? Наскільки мені відомо, твоя найкраща подруга й перша помічниця-порадниця ? твоя мама. Ти часто посила?шся на неї, розказу?ш...

? Так, моя мама ? мій ангел-охоронець. Я за знаком зодіаку Рак і дуже прив?язана до своїх батьків. Але мама завжди, у будь-якій ситуації, навіть коли я не маю рації, прийма? мою сторону, а потім ненав?язливо доводить мені, що я, м?яко кажучи, чиню не добре. Вона ніколи не кричить і не давить, а так умі? подати ситуацію, що я наче одразу прозріваю, розуміючи, як сильно помилялася. Всі мої помилки мама пережива? разом зі мною. У Москві майже через день отримую її листи ? це найсильніша підтримка. Мама ? це мій фундамент у житті, вона дивовижна й найдобріша людина на світі. Вона привчила мене не посилатися на чужу думку, а мати сво? власне бачення світу, людей, подій. А ще ? вмінню сприймати світ очима дитини, вміти радіти життю й захоплюватися кожним днем. Цьому тепер учуся й у сво?ї маленької сестрички. Я не бачила її півроку і для мене було подарунком, коли вона самостійно прочитала мені дитячу книжечку українською мовою ? це звучало краще за будь-яку музику. До речі, в мо?ї мами вдома завжди звучить гарна музика, дитячий сміх і ніколи не бува? порожньо ? рідні, сусіди, друзі.

? Як ти провела Різдво?

? У бабусі (до речі, вона була солісткою в Закарпатському народному хорі) з мамою і молодшою сестричкою. Покуштувала традиційних різдвяних страв. Такої чудової кухні, як на Закарпатті, нема? ніде! Навіть у московських ресторанах! Ще нудьгую за закарпатськими яблуками і мінеральною водою.

А загалом весь цей невеличкий відпочинок провела з коханою людиною, в оточенні найближчих мені людей. ?здили до друзів у гори, колядували за повною програмою.

? ? традиційне запитання ? твої побажання землякам?

? Я бажаю усім процвітання і радості, відчуття свята в кожнім будинку, в кожній душі, відчуття гордості за наш працьовитий і незалежний народ, уміти залишатися трішечки дітьми і вірити у справдження бажань! Повірте, якщо дуже хотіти й сильно вірити, ? обов?язково збудеться! Випробувала на собі. ? головне ? любові! Моя електронна адреса: [email protected]. До зустрічі! Я вас люблю ? ваша ?лка!

***

Ліза ?ванців, вона ж "?лка", народилася у 1982 році в м. Ужгороді. У 1989 пішла в школу, по закінченні 10 класу вступила в музучилише. Член команди КВН "Палата ? 6", брала участь у Відкритій Українській телевізійній лізі. Як солістка ужгородського гурту "B&B" виступала у Москві на фестивалі "Реп-мюзик", де її й помітили. Зараз буду? сольну кар??ру в Москві, переможниця багатьох музичних хіт-парадів.

Автор: Наталка Логойда

інтернет-видання "Р?О"

 

22 січня 2005р.