100 днів «президенства» Порошенка: перезавантаження влади так і не відбулося
Одним з політичних наслідків Революції Гідності стало обрання на пост Президента України Петра Порошенка. З моменту його інавгурації 7 червня минуло 100 днів, які згідно з політичною традицією, передбачають підбиття перших підсумків діяльності високопосадовців.
Першим вагомим зовнішньополітичним кроком було підписання 27 червня у Брюсселі економічної частини Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Її ратифікація, за зволікання з якою Порошенка критикували, має відбутися 16 вересня синхронно Верховною Радою та Європарламентом.
Експерти також відзначають значні зусилля Порошенка на міжнародному фронті, щоб припинити війну і відстояти суверенітет України саме дипломатичними засобами, а також безпрецедентні відносини з НАТО.
До внутрішньополітичних позитивів Порошенка відносять розпуск корумпованого парламенту і оголошення позачергових виборів. Водночас проведення їх за старою виборчою системою в експертів викликає сумніви у можливості повного перезавантаження влади.
До мінусів перших ста днів Президента відносять гальмування з проведенням серйозних реформ - адміністративної, економічної та судової, відсутність прогресу у боротьбі з корупцією, а також не завжди зрозумілу суспільству кадрову політику.
Одна з основних обіцянок Порошенка щодо швидкого досягнення миру на Сході поки що втілилася у хитке перемир'я. Але за цей час вдалося звільнити з полону більш як 1000 заручників, цей процес триває й сьогодні. Окрім того, воно дало змогу уникнути великої кількості нових смертей.
Як заявив Порошенко в інтерв'ю ВВС, він готовий битися за свою країну і навіть померти за неї, однак робить "все можливе для того, щоб зупинити війну, щоб зупинити масове вбивство мирних громадян та військовослужбовців України".
До цієї новини немає коментарів