Як Тернопільський крадій на Закарпатті промишляв
У себе на батьківщині, в Тернопільський області, 26-річний Михайло зі Зборівського району вже встиг добряче набриднути як своїм землякам, пересічним громадянам, так і працівникам правоохоронних органів. Річ у тім, що чоловік не може жити без пригод, а вони здебільшого кримінального характеру.
Ним ніби щось шибає - то нелегально кордон з Польщею намагався перетнути, довелося польським прикордонникам відправляти його назад в Україну, за що зборівчанин отримав свій перший термін ув’язнення. Потім ні з того, ні з сього почав красти. Спершу у рідному селі цупив у людей мобільні телефони та велосипеди. Міліціонери швидко «вираховували» спритника, так він заробив черговий свій строк. Повернувшись з місць позбавлення волі, молодий зухвалець не став змінювати свій спосіб життя, зрештою це «не по поняттях». І знову пішпо-поїхало. За скоєння крадіжок нещодавно отримав умовний термін покарання. Розуміючи, що у рідних краях його, як кажуть, кожен собака знає, Михайло вирішив змінити місце своєї кримінальної дислокації - подався на Закарпаття.
Тут, аби не платити за житло, швидко підшукав молодицю у Виноградівському районі, в якої й поселився. Жінка, зрозуміло, й не здогадувалася про злочинні уподобання її коханого. Що-що, а вішати локшину на вуха своїй співмешканці Михайлові вдавалося. Однак одними балачками ситий не будеш, тож новому господарю потрібно було і якось забезпечувати сім’ю. А для цього йому знадобилося поверну-
тися до старого ремесла. Перші спроби виявилися вдалими. Виноградівські оперативники, до яких потерпілі громадяни зверталися із заявами про крадіжки, спершу й припустити не могли, що на території району орудує гастролер. Тому перевіряли усіх місцевих раніше судимих та осіб, схильних до скоєння аналогічних протиправних діянь. З помешкань громадян зникали цінні речі, велосипеди і мобільні телефони. Але місцевий кримінальний контингент виявився непричетним до цих крадіжок.Якось хтось обікрав помешкання сільського священика. Тут зловмисник залишив чимало слідів, зокрема відбитків пальців. Перевіривши їх за міліцейською базою даних, стражі порядку встановили, кому вони належать. Так з’ясували особу крадія. Але спритник намагався не «світитися», своєю тернопільською пропискою ніде не козиряв, тож мало хто із теперішніх його виноградівських сусідів здогадувався, звідки приїхав молодик.
Та недарма кажуть: скільки ниточка не в’ється, а кінець завжди знайдеться. Ось і Михайловій злочинній діяльності також настав край. Попався зловмисник на крадіжці велосипеда. Чужий двоколісний транспортний засіб він відразу поніс на ринок і продав. Покупцем виявився за іронією долі односільчанин справжнього власника. Тому велосипед фактично повернувся у рідне село, де його відразу впізнав господар. Ниточка, зрозуміло, потягнула до продавця. Так міліціонери нарешті вийшли на зухвалого крадія.
Коли оперативники прийшли до нового місця проживання підозрюваного, той не став влаштовувати вистави і заперечувати свою причетність до скоєння крадіжок. Оскільки за плечима у Михайла неабиякий кримінальний досвід, в тому числі й перебування за ґратами, то він добре розумів - чистосердечне зізнання пом’якшує покарання. Наразі ще триває досудове розслідування, а сам винуватець чекає своєї подальшої долі під вартою в ІТТ Виноградівського РВ УМВС, пишуть "Відомості міліції".
До цієї новини немає коментарів