Закарпатці! Не забуваймо про свій “Голокост-1945”

За останні пару років преса, радіо та телебачення широко публіку? матеріали про Голодомор у 1930-их роках на Україні, матері-али про те, як внаслідок розпорядження Кремля мільйони україн-ських селян були зіслані на північ Росії як ?буржуазний клас?, а їхні домівки були націоналізовані. Тільки одиницям пощастило вижити і повернутися додому після смерті Й.Сталіна (1953 року).

Подібна політика була проведена і на Закарпатті (Подкарпатській Русі) після ?Освобождения? 1945 року.

Ота подія ніяк не вкладалась у ?вропейських головах селян: венгрів, русинів, румунів, словаків, котрі своїми мозолястими руками заробляли гроші на шахтах Бельгії, Франції, Америки, купували землю, кращі породи молочних корів зі Швейцарії і будували для родини добротні ?вропейські хати, а їх за те зробили ?кулаками? ? злочинцями держави ? та висилали на 25 років у Сибір, а майно націоналізували ?Лумпен-пролетарі?, які взяли у свої руки господарство краю та довели його до трагічного кінця через свою безграмотність. Знищили сади Тячівщини, виноградники Берегівщини, Виноградівщини, Мукачівщини та Ужгородщини. Знищили величезне поголів?я скота. Адже Чехословацький період господарювання в 1936-41 рр. нараховував 12.100 коней гуцульської та арабської порід, 620 коней ?тяжеловесів? з 1.100 кг вагою, корів, буйволів ? 1.300 голів, 22 тисячі дійних овець. ?з молока виробляли сир та бринзу для населення краю, спеціально виготовляли ?Карпатський ментальний сир?, який поставляли аж у Прагу. Ще у громадян краю до війни було 15 тисяч дійних корів, із молока яких робили масло, сир. А тепер ма?мо масло, сметану, яйця та птицю, завезену із Львівської, Тернопільської та інших областей. Тоді як до 1997 року ? наша область поставляла птицю, яйця у Київ та Львів.

Тому, якщо б і на Закарпатті в той час не було Голокосту і трударі села, любителі землі, залишились би живими, передавали б любов до землі своїм нащадкам такої трагічної господарської картини ми не спостерігали б тепер. Нам треба брати приклад з ?вреїв, які ще і зараз виявляють тих, котрі в той час дуже старались вислужитись перед владою, і передають їх судам. А у нас на Закарпатті наших ?активістів?, які закривали в підвалах газдів і засилали у Сибір за відмову від колгоспного будівництва, ще й тепер можна бачити в районах області (правда, вже не молодих).

Тепер у державі настав такий час, який потребу? від тих ?активістів? відкритого пояснення, за що потерпіли тисячі ні в чому неповинних людей. Тільки за те, що зранку до пізньої ночі працювали на своїй землі та годували родину?

Ю.Думнич канд. мед. наук

 

18 березня 2005р.