Військових якої чужої армії годуватимуть ті, хто не думає про рідних?

Сучасна історія Збройних Сил України, розпочалась 6 грудня 1991 року. За цей короткий шлях відбулось багато різних подій, які нажаль не збільшували оборонний потенціал нашої держави. Але народ України ніколи не втрачав довіри до своїх Захисників. Як інститут державності Збройні Сили завжди користувались повагою українців. В найскладніші часи армія постійно була з народом та найпершими хто приходив на допомогу населенню, це військовослужбовці. Закарпатці пам’ятають про паводки, снігові замети та тих хто незважаючи на місце народження, на ризик для власного здоров’я не шкодуючи сил допомагав втихомирити стихію та усовував наслідки руйнувань.

В теперішній найскладніший час для нашої держави, коли ми всі повинні як один постати на захист всього що для нас святе, військовослужбовці ЗС України з гідністю виконують свій конституційний обов’язок по захисту суверенітету та територіальної цілісності України.

З перших днів проведення антитерористичної операції на сході України військовослужбовці 128 окремої гірсько-піхотної бригади, яка носить почесне найменування ЗАКАРПАТСЬКА,  з гідністю дає відсіч всім погрозам та викликам з боку незаконно озброєних формувань сепаратистів та підрозділам агресора.

Сучасний стан Української армії настільки змінився в кращий бік, що цього може не помітити лише сліпий або байдужий до всього що відбувається в країні. Насамперед треба відмітити бойовий дух вояків, який є не зламним перед всіма труднощами та викликами які існують під час ведення бойових дій, який в рази зріс на почуттях відповідальності за державу (в великому та малому значенні), патріотизмі. Ми бачимо що люди призвані з нашого краю до лав Збройних Сил по мобілізації, наші сусіди, брати разом з тими, хто обрав справу військового – справою свого життя, з гідністю та героїзмом захищають Батьківщину. Саме людина використовує озброєння та бойову техніку, змушує стріляти автомат, гармату, танк подимає в повітря вертоліт та бойовий літак.

Можливості людини теж не безмежні тому під час проведення заходів часткової мобілізації (яка зараз триває) ті хто не був призваний по різним причинам під час попередніх хвиль часткової мобілізації повинні зрозуміти, що тим героям які зі зброєю в руках на протязі більше року захищають наші домівки потрібна гідна зміна для відновлення фізичних та моральних сил. Справжньому чоловіку не зручно буде дивитись в очі однокласнику, товаришу по роботі, сусіду, односельцю який повернеться після виконання бойових завдань, розуміючи що він дав слабину та не брав повісток, не відчиняв двері працівникам військового комісаріату і в решті решт просто ухилявся від призову будучи фізично здоровим та готовим до військової служби в особливий період.

Влада теж змінила своє відношення до власних Збройних Сил, розуміючи класичний вислів – «той, хто не турбується про свою армію, буде годувати іншу». Сучасна та найсучасніша зброя та техніка власного виробництва все частіше надходить до частин і підрозділів в першу чергу  тих хто виконують бойові завдання на сході України. Проблемні питання по забезпеченню частин та підрозділів харчуванням, одягом та амуніцією вже вирішуються в найкоротші терміни, а найближчим часом їх не буде зовсім.

Ми всі повинні розуміти ні що так не з’єднує націю, як загроза її гідного існування. Ми віримо в Україну, Збройні Сили, товаришів по зброї та на решті в нас самих. Віримо в перемогу та в те, що зміни в найкраще у всіх  питаннях нашого життя вже не за горами.

 

18 липня 2015р.