Результати місцевих виборів визначать, коли будуть парламентські

Результати місцевих виборів, що мають відбутися вже цієї неділі, можуть стати поштовхом до радикальних перемін в Україні, вважають експерти. Вони кажуть про можливість перетворення муніципального господарювання на справжню регіональну політику.

Політологи серед перспектив цьогорічних виборів називають і шанс на злам олігархічної партійної системи. Водночас, кандидати у депутати нарікають на недостатні повноваження органів місцевого самоврядування і визнають: в разі отримання мандатів не зможуть зробити багато з того, що вважають за необхідне.

Політичні партії, що беруть участь у цьогорічних місцевих виборах, обіцяють багато ледь не фантастичних речей: створити контракту армію, встановити чесні соціальні виплати, подолати корупцію тощо. Попри такі глобальні обіцянки, більшість кандидатів у депутати місцевих рад чи на мерські крісла під час спілкування визнають, що у разі своєї перемоги навряд чи зможуть вирішити менш масштабні питання.

Водночас політологи закликають і не применшувати значення нинішніх місцевих виборів. Адже результати голосування 25 жовтня можуть визначити напрямок і динаміку подальших змін в країні. Йдеться про створення підґрунтя для зміни політичних еліт країни, тобто про зміцнення позицій політичних сил у регіонах, де вони мають найбільше симпатиків.

Політолог Вадим Карасьов каже, що нинішня система нинішня системи влади має тимчасовий, проміжний характер. За його словами, після обвалу старої політичної системи часів Віктора Януковича має виникнути нова, що матиме регіональний акцент. Тобто мова йде про створення нової партійної конфігурації.

Партії, що виникли вже після Революції гідності, мають шанс закріпити своє становище у регіонах, водночас шанси на реванш мають і політики старого ґатунку. А для політичних утворень, які на сьогодні не мають представництва у Верховній Раді, зараз особливо важливо отримати представництво саме у тих регіонах, які є для них базовими. Такі регіональні електоральні якорі потрібні для подальшого росту до загальнонаціонального масштабу.

Окрім того, цього разу до списків кандидатів у депутати місцевих рад потрапило багато політиків, які раніше були депутатами парламенту або урядовцями. Таке просочування політиків згори донизу також сприятиме становленню унікальної партійної конфігурації чи не у кожному регіоні України. Має виникнути нова регіональна мапа партій, каже Вадим Карасьов.

«Закарпаття – «Єдиний центр»; Дніпропетровськ – «Опозиційний блок», «Укроп» та інше; Харків – «Відродження», «Наш край» і «Солідарність»; Львів – «Самопоміч», частково «Свобода», «Батьківщина»; Одеса – «Опозиційний блок», «Солідарність», можливо, «Наш край», – припускає експерт.

За оцінками експертів, мають виникнути регіональні партії, що матимуть міцні позиції у регіоні, але не будуть представлені у парламенті. Наслідком може стати те, що зникне централізована олігархічна партійна система, яку утворювали на рівні Верховної Ради. Адже фінансово-промислові групи, що стоять за певними партіями, будуть контролювати лише той чи інший регіон.

 Скільки нових облич прийде у регіональну політику нині залежить лише від виборців. Але, як зауважують експерти, досвід парламентських виборів 2014 року показує, що це не є вирішальним фактором. Тоді до Верховної Ради потрапили понад 200 людей, які раніше депутатами не були. Крім того, з партій, раніше представлених у парламенті, у 2014 році отримали мандати лише «Батьківщина» й «Опозиційний блок», в якому більшість бачить Партію регіонів у новій обгортці. Решта – це нові політичні утворення.

Така глобальна переміна у суспільстві та у системі влади, як кристалізація нової регіональної партійної системи, навряд чи відбудеться одразу після підрахунку голосів на місцевих виборах. Потрібні будуть час і нова Верховна Рада, попереджають експерти. Але саме результати місцевих виборів визначать скільки часу знадобиться і коли будуть наступні парламентські вибори, будуть вони черговими чи дочасними, вважає політолог Віталій Бала.

«За великим рахунком, від цього залежатиме чи буде 300 голосів, а значить, чи будуть виконані Мінські домовленості, у пункті особливого статусу Донбасу і децентралізації. Тобто це буде на два роки чи буде на п’ять років. Від цього залежить, чи буде коаліція, а значить і уряд. Тобто за великим рахунком це і вирішить, чи будуть дострокові парламентські вибори, чи не будуть», – зазначає експерт.

Майже половина українських громадян вже тепер виступає за розпуск та переобрання Верховної Ради, свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного групою «Рейтинг». 47% опитаних громадян підтримують ідею дострокових парламентських виборів. А от тих, хто вважає, що чинна Верховна Рада має і надалі працювати, лише 40%. 13%, що залишаються, – це ті, хто не визначився з цього приводу.

 

21 жовтня 2015р.