Закарпаття очікує на землетруси

Кількість землетрусів на території України з роками зроста?, та поки що природу цього явища не вдалося пояснити науковим шляхом. За даними вітчизняних науковців, кількість землетрусів протягом останніх років, які були зафіксовані на території нашої держави, зросла у 2,5 разу. Приміром, якщо у

1990 р. було зафіксовано лише 25 випадків, то у 2003 році ? аж 65. Дещо втіша? те, що за шкалою Ріхтера більшість із них можна зачислити до малопотужних, тож у деяких випадках місцеве населення навіть не відчуло здригання землі під ногами.

ЗАКАРПАТТЯ ВВАЖА?ТЬСЯ
ОДН??Ю З НАЙСЕЙСМ?ЧН?ШИХ
ЗОН УКРА?НИ

За даними ?нституту геофізики НАН України, на загальний сейсмічний стан нашої країни найбільший вплив ма? Азорсько-Середземноморсько-Альпійсько-Трансазійський сейсмічний пояс. На сьогодні найактивніший рух підземних плит фіксу?ться в Одеській області та у Криму. Та найнебезпечнішим справедливо вважа?ться Карпатський регіон, до якого належать Буковина, Прикарпаття та Закарпаття.

На сейсмологічну ситуацію Закарпаття вплива? й так звана зона Вранча, що в сусідній Румунії. Фахівці вважають, що ця сейсмічно нестабільна зона може мати довготривалі періоди спокою, які вимірюються сторіччями. До прикладу, останній подібний період "затишшя" тривав понад 350 років. Однак, схоже, Вранча "прокинулася" і найближчим часом нам слід очікувати від "іноземки" непри?мних несподіванок. За статистикою сейсмологів, протягом другої половини останнього століття на території зони Вранча було зафіксовано ряд потужних поштовхів з періодичністю 12?15 років. А останній, який стався у 2004 р., змогли відчути не тільки закарпатці, а й жителі інших прилеглих областей України. Що ж до прогнозів, то поки що на запитання, коли на території України можливі потужні землетруси, а також, де саме очікувати цього лиха, вчені точної відповіді дати не можуть. Хоча з цього приводу існу? чимало різних думок, та в одному вони збігаються: не варто сподіватися, що стихія буде поблажлива до України і землетрусу не буде взагалі. Сейсмологи точно можуть сказати лише одне ? землетрус буде. Тож жителям небезпечних регіонів, до яких належить і Закарпаття, розслаблятися не варто.

На думку завідувача відділу сейсмічності Карпатського регіону ?нституту геофізики Національної академії наук України Сергія Вербицького, ще кілька століть тому Карпатська гряда була сейсмічно активною зоною. ? до сьогодні в горах Закарпаття збереглися вулканічні кратери. Та з часом тектоніка змінилася. Загалом земля склада?ться з плит різної величини, між якими існують шпари, або, мовою науковців, ? розломи, які йдуть по всій земній корі. Підземні шари нашого регіону складаються з дрібних плит, для яких характерний постійний рух. Науковці поки що не знайшли аргументованого пояснення причин руху підземних плит. На сьогодні існу? ряд теорій, але вони містять певні протиріччя і жодна не може бути прийнята за еталон.

ЗЕМЛЕТРУСИ НА ТЕРИТОР??
ЗАКАРПАТТЯ СТАЮТЬСЯ НАБАГАТО
ЧАСТ?ШЕ, Н?Ж ЦЕ ПОМ?ЧАЮТЬ ЛЮДИ

Карпати відносно молоді гори, а допоки гряда не сформувалася, землетруси та повільні підняття окремих гірських ділянок у цьому регіоні ? звичайне явище.

Справжнім закарпатським "Везуві?м" вважають старожили села Анталовці на Ужгородщині гору Маковицю. Таку другу назву найвища гора поблизу невеличкого закарпатського села отримала через свій "невгамовний норов". Вона на певний час ніби "засина?", але як тільки люди забувають про її вулканічне походження, нагаду? про себе потужними підземними поштовхами. "Ще напередодні Другої світової війни, ? розповіда? 79-річний Омелян К., який майже все життя прожив у селі, ? був сильний землетрус, який запам?ятався місцевому населенню надовго". Тоді вчені зафіксували підземні поштовхи силою в 6 ? 7 балів за шкалою Ріхтера. Очевидці кажуть, з вікон деяких сільських хатинок навіть повилітали шибки, а на двох обійстях саманні хліви розсипалися, немов карткові будиночки. З роками все забулося, та приблизно через півстоліття Анталовці знов трусонуло, та ще й як. Останній потужний землетрус у цій зоні було зафіксовано у 1984 році, сила деяких поштовхів сягала 7,5 бала за шкалою Ріхтера.

Пані Марія С., родом із Анталовець, пригаду? землетрус, який стався ще за її дитинства. Та і досі вона пам?ята? той переляк: "Зненацька почала хитатися люстра, а тарілки, що стояли на столі, почали підплигувати, одна з них упала на підлогу і розбилася. Потім почали здригатися стіни, на стелі з?явилися маленькі тріщини. Сервант із посудом ніби танцював "лезгинку", у хаті все трусилося. Старенька бабуся почала молитися і казала, що настав кінець світу?". Цікаво, що місцевий ворожбит попереджував селян про лихо, та в ті часи огульного атеїзму в пророцтво не дуже вірили. Пан Василь, який уже розміняв шостий десяток, тоді працював на фермі: "Першими на близьку небезпеку відреагували домашні тварини: за два дні до землетрусу з села зникли майже всі коти. Сторожові пси поводилися вкрай агресивно, немов їх усіх одночасно вразила якась хвороба: більшість прикутих собак намагалися звільнитися від ланцюга, тим, кому це вдалося зробити, побігли до лісу. Домашня худоба також велася незвично". Зрештою, наукою доведено, що тварини заздалегідь відчувають небезпеку і намагаються покинути зону майбутнього лиха. До речі, анталовський землетрус, який стався двадцять років тому, відчували не тільки в різних населених пунктах Ужгородщини, а й на сусідній Львівщині.

ОСТАНН?Й ЗЕМЛЕТРУС
У ОБЛАСТ? СТАВСЯ
МЕНШЕ М?СЯЦЯ ТОМУ

О 14.38 25 березня 2005 року в с. Куштановиця, що на Мукачівщині, на глибині п?ять кілометрів стався підземний поштовх. За шкалою Ріхтера у епіцентрі його сила сягала 2 ? 2,5 бала. Щоб з?ясувати, чи відчули підземні поштовхи жителі села і що відбувалося під час поштовху, ми приїхали до села. Та священик православної церкви, до якого ми звернулися, сказав, що від нас вперше чу? про землетрус. Згодом вдалося з?ясувати, що епіцентр землетрусу в Куштановиці, яке лежить на гірському хребті, припав лише на одну частину села. Це приблизно від початку населеного пункту до магазину.

Борис Решко прожива? разом із сім??ю у двоповерховому будинку на околиці Куштановиці. "Цілий ранок я порався по господарству, ? розповіда? Борис.? Після обіду приліг у кімнаті перепочити. У якусь мить з підвалу будинку донісся сильний удар. У мене аж дух перехопило, подумав, що вибухнув новий газовий котел. Стрімголов побіг до підвалу, та нічого вражаючого там не побачив. Всі речі стояли на своїх місцях". Наступного дня від співробітників відділу сейсмічності Карпатського регіону ?нституту геофізики, які роздавали жителям села анкети, Борис дізнався про землетрус.

Отже, підземні поштовхи населення помітило лише тому, що на них відреагували надземні споруди. До речі, при характеристиці впливу підземних поштовхів на надземний світ, тобто відчуття людей, реакцію споруд тощо, серед науковців прийнято використовувати дванадцятибальну стандартизовану шкалу "МSK-64" (Медведів, Споней?р, Карнік). За ці?ю шкалою, землетрус у Куштановиці характеризу?ться, як 4 ? 4,5-бальний. Цікаво, що жителі прилеглих сіл В. Коропця та Кучави стверджують, що також відчували землетрус, тоді як на розташовані з іншого боку населені пункти Коноплівці, Кольчино та Березинка підземний поштовх не мав ніякого впливу. Втім, сейсмологи стверджують, що на території Закарпаття землетруси відбува?ться частіше, ніж люди можуть їх відчути. Може, це й добре, менше даремної паніки.

Як можна застерегтися від лиха і чи можливо передбачити землетрус певної сили за шкалою Ріхтера, на жаль, для вчених відповідь на це запитання поки що це "не по зубах". Як повідомили в ?нституті геофізики НАН України, нинішні можливості науковців у цілому світі не дають змоги спрогнозувати точний час землетрусу у певному регіоні. Тож передбачити подібне стихійне лихо поки що неможливо. Втім, можна зробити прогнози щодо певних змін сейсмічної ситуації у регіоні, які "вираховуються" з певною похибкою точності, дослідивши геологічні зміни землі. А відтак, отримавши окремі результати, порівнюючи їх зі статистикою регіону, тобто "характером" та послідовністю явищ, які були зафіксовані в минулому сторіччі, зробити приблизні припущення щодо часу землетрусу. Та ці прогнози носять доволі відносний характер. Мабуть, місцеві ворожбити та знахарки точніше скажуть, коли та чого слід берегтися.

До речі, територія Закарпатської області вважа?ться семибальною зоною. Потужні землетруси було зафіксовано у 1908 р. поблизу Сваляви, у 1924 р. ? біля Страбичова, у 1965 р. ? поблизу Берегова. На Ужгородщині, крім Анталовської зони, яку трусило в 1936 та 1984 роках, у 1937 р. стався потужний землетрус у селах Драгово, Довге Поле. Відлуння землетрусу, який стався у 1982 р. на території Угорщини, відчули мешканці чопських сіл. А потужний землетрус у Словаччині, який стався рік тому й супроводжувався сері?ю дрібних поштовхів, відчувався на всій території області. Подібне явище спостерігалося в 1979 р. неподалік с. Угля. У тій зоні сталася ціла серія землетрусів, з 60 дрібних упродовж місяця, найпотужніші підземні поштовхи були зафіксовані 22 вересня та 23 серпня. ?хня сила сягала до 7 балів.

Якщо точно спрогнозувати час землетрусу неможливо, як вберегтися населенню Закарпаття від його нищівного впливу? Рецепт доволі простий, як у тому вислові: порятунок утопаючих ? справа рух самих утопаючих. Науковці вважають, що слід заздалегідь подбати про наслідки землетрусу. Якщо при будівництві врахувати антисейсмічні пояси (спеціальні пояси при будівництві у сейсмічно нестабільних зонах), то навіть при потужному землетрусі можна уникнути можливих руйнацій та різного роду непри?мних наслідків. Закарпатцям львівські сейсмологи радять вести антисейсмічне будівництво на всій території області, а це значить, що будівлі з дерева та саману в нас не бажані.

Насамкінець, як повідомили нашому кореспондентові, наразі по всій території Закарпаття спостеріга?ться відносне сейсмічне затишшя і це, вочевидь, не добрий знак. Найближчим часом слід очікувати непри?мних несподіванок від матінки-землі.

Р?О

 

16 квітня 2005р.