Закарпаття: місцеві есдеки займаються самовтішанням

Погляд із центру на місцеву ситуацію
Найбільш організаційно міцною партійною структурою в Закарпатті залиша?ться СДПУ(О)...Серйозний вплив і глибоку структурованість есдеків у Закарпатті визнали і їхні опоненти з "Нашої України". Цей факт ? одні?ю з головних причин відчайдушних політичних боїв за регіон. Учорашня опозиція, а сьогоднішня влада, веде системну війну в політичній "вотчині Медведчука" (термін вигаданий і культивований "нашоукраїнцями"), оскільки ніяк не може примиритися, що в Західній Україні ? регіон, де в "помаранчевих" нема? тотального контролю.
Уперше війну есдекам оголосили в Закарпатті в 2000 р. Тодішній губернатор Балога (чи не тому Ющенко знову призначив його керівником області?) оголосив т.зв. "департизацію" органів влади, розгорнувши кампанію масових звільнень і переслідувань членів СДПУ(О). Першою жертвою ці?ї кампанії став секретар обкому СДПУ(О) ?.Різак, якого із грубими порушеннями законодавства звільнили з посади першого заступника голови ОДА. Далі настала черга голів РДА, працівників ОДА, які не погодилися вийти з СДПУ(О).

Півторарічна війна з есдеками закінчилася політичною й посадовою поразкою Балоги. СДПУ(О) у Закарпатті, навпаки, ще більше зміцнилася організаційно й одержала чимало політичних дивідендів, оскільки привселюдно боролася проти корупції, зловживань і агресивної монополізації регіональної економіки бізнес-структурами губернатора Балоги.

Наступний етап боротьби влади з СДПУ(О) почався навесні 2002 р., коли областю керував генерал Москаль. Наближалися парламентські вибори, а СДПУ(О) не ввійшла в провладний блок "За ?дУ". Губернатор Москаль поставив перед обласними й місцевими чиновниками конкретне завдання ? не менше 50% для блоку "За ?дУ". З огляду на потенціал есдеків і агресивний наступ "Нашої України", шанси "за?дистів" на пристойний результат у Закарпатті виглядали досить сумнівними. Потрібно було когось потіснити з електорального поля. ? потіснити вирішили чомусь не тодішню опозиційну "Нашу Україну", а есдеків, які, незважаючи на відмову йти в блок, відкрито підтримували Президента Кучму.

Хоча кадрових чисток членів СДПУ(О) зразка 2000 р. обласна влада провести не встигла, відновлений на посаді першого віце-губернатора ?.Різак удруге був змушений покинути стіни ОДА. За ним настала черга декількох глав РДА, а також висуванців СДПУ(О), які посміли всупереч вказівкам Москаля балотуватися в мажоритарних округах. Далі з подачі обласної влади почалася ганебна кампанія зняття з ре?страції кандидатів від СДПУ(О) Н.Шуфрича й В.Дядченка, у той час, як "Наша Україна" і її кандидати мали повну свободу дій.

Більше того, у Закарпатті активно поширювалася інформація, що між "Нашою Україною" і блоком "За ?дУ" на регіональному рівні були досягнуті кулуарні домовленості розділити між собою абсолютну більшість голосів виборців, а інших учасників гонок, у першу чергу СДПУ(О), залишити ні з чим.

Як би там не було, але друга спроба політичного розгрому закарпатських есдеків також зазнала невдачі. Навіть при тім, що різними махінаціями й перемальовуваннями протоколів виборчих комісій у СДПУ(О) на Закарпатті вкрали 4-6% голосів, партія набрала 14% і залишила далеко позаду "За ?дУ".

У період 2002?2004 р., коли губернатором Закарпаття був ?.Різак, "Наша Україна" продовжувала вести безперервну пропагандистську війну проти обласної організації СДПУ(О). Не було в Україні жодного регіону, де б Ющенко і його послідовники так уперто не домагалися відставки губернатора-есдека. ? не було в Україні за цей період ні одні?ї виборчої кампанії місцевого рівня, де б "Наша Україна" не реалізувала брудний сценарій дискредитації влади, як у Мукачеві.

Зрештою, результати всіх зусиль і бойових дій "нашоукраїнців" виявилися мізерними. За підсумками другого туру президентських виборів, В.Янукович набрав у Закарпатті фантастичні й ніким не очікувані 40% голосів, які стали найбільш вагомим доказом ефективної роботи представників СДПУ(О) в органах регіональної влади.

Повернення В.Балоги на губернаторську посаду на початку лютого 2005 р. для всіх в області повинно було стати сигналом, що для закарпатських есдеків знову настають нелегкі часи. Але, на відміну від 2000 р., нова-стара "помаранчева" влада вирішила діяти набагато обережніше. Про політичні переслідування ніхто у владі вголос не говорить. Навіть навпаки, звучать фрази про мир і спокій у регіоні, необхідність "об??днання зусиль і конструктивного співробітництва". Насправді все відбува?ться по-іншому.

Зважаючи на все, ще в січні цього року, незадовго до повернення Балоги, в області почав реалізовуватися план розвалу регіональної організації СДПУ(О). Суть плану зводилася до наступного. Підкупом, шантажем, обіцянками збереження на посадах, погрозами кримінальних справ домогтися: по-перше, виходу з партії керівного складу обласних і найбільших районних і міських організацій СДПУ(О), по-друге, публічного "осуду" партії в ЗМ? її вчорашніми активістами, по-трет?, ініціювання саморозпуску окремих парторганізацій, по-четверте, дискредитації обласного й центрального керівництва СДПУ(О). Для пропагандистського супроводу ці?ї акції була свідомо відведена сторінка газетної площі в державній обласній газеті "Новини Закарпаття", а також у всіх провладних виданнях.

Уже тоді, на початку року, з багатьма членами обкому СДПУ(О) і активістами партії велися наполегливі переговори про їхній організований вихід з партії або ж переобрання її регіонального керівника ?.Різака. Як наслідок, партійні ряди есдеків залишають перший заступник секретаря обкому СДПУ(О), народний депутат ?.Гайдош, а також секретарі декількох міськкомів і райкомів партії. Однак очікуваного морально-психологічного потрясіння від таких кроків серед закарпатських есдеків не спостерігалося. Тоді новою владою були пущені в хід більш тверді й репресивні засоби.

11 лютого 2005 р. абсолютно зненацька й незаконно заарештовують екс-губернатора й секретаря обкому ?вана Різака.

Зважаючи на все, відповідно до задумів організаторів ці?ї акції, партійна організація СДПУ(О) від такого повороту подій повинна була впасти в стан шоку й деморалізації. А довершити справу повинні були масові звільнення й порушення кримінальних справ проти активістів партії, які працювали на посадах в органах влади.

На такому фоні особливу роль у процесі реалізації плану з розвалу СДПУ(О) нова влада відвела політичним перебіжчикам і кон?юнктурникам з керівного складу есдеків, які повинні були не тільки вийти з партії, але й привселюдно засудити діяльність СДПУ(О) і її лідерів. ? такі перебіжчики й кон?юнктурники знайшлися. Перший заступник секретаря Ужгородського міськкому СДПУ(О) О.Мателешка, як і передбачали домовленості з обласною владою, не тільки особисто вийшов з партії, але й виступив проти неї на сторінках "Новин Закарпаття" і спробував ініціювати саморозпуск міської партійної організації. За неперевіреною, але вперто розповсюджуваною в Ужгороді інформаці?ю, за цю політичну "послугу" О.Мателешка одержав індульгенцію від звільнення з посади й "преміальні" у сумі 10 тис. дол. Кажуть також, що за аналогічну суму подібну "послугу" владі зробив голова ?ршавської районної ради й колишній член обкому СДПУ(О) С.Бобик.

Незважаючи на розрахунки нової обласної влади, почин О.Мателешки й С.Бобика не одержав ні резонансу, ні широкої підтримки серед простих партійців, ні, тим більше, будь-якої результативності в плані організаційного розвалу СДПУ(О) у Закарпатті.

Як би там не було, але зараз уже всім зрозуміло, що план організаційно-політичного розвалу партійних структур СДПУ(О) у Закарпатті фактично провалився. Незважаючи на те, що репресивні дії влади й правоохоронних структур у Закарпатті щодо есдеків ідуть на повну потужність, регіональна організація СДПУ(О) продовжу? активно працювати, й у нинішніх умовах залиша?ться найбільш ефективною й ді?здатною опозиційною силою.

Олександр ВЕЛИЧКО,
From-ua

 

08 травня 2005р.