Біля ясена Масарика в Ужгороді відреставрували лавицю
Лавицю довкола ясена Масарика на набережній Незалежності облаштувала днями Ужгородська міська рада. Втім, у соцмережах піднялося невдоволення стосовно того, що це нерозумно і небезпечно, оскільки дерево має вже понад 100 років і постійний потік людей біля його підніжжя аж ніяк не додаватиме йому довголіття, - інформує Varosh.
З питанням про те, в якому стані сьогодні перебуває 140-річне дерево і чи сильно пошкодив його плющ, який обвивав його кілька десятків років, Varosh звернувся до науковців УжНУ.
— Плющ ясен не пошкодив, тому що це був по суті симбіоз двох рослин упродовж близько 50 років і якби шкода була, ми би це помітили, — розповіла Varosh Інна Бесеганич, доцент кафедри ботаніки УжНУ. — Плющ різко засох минулого року, ми не знаємо причину цього, але з тих пір ясен сам. Витоптування та інші подібного роду дії людей завжди шкодять рослинам. В ясена Масарика потужна коренева система, він росте біля річки і рятувати його немає від чого… Час від часу потрібно підрізати на ньому сухі гілки, це робиться. Це наш патріарх, справжня родзинка Ужгорода і нам необхідно зробити все, щоб максимально його зберегти. Наразі він не становить жодної небезпеки.
За словами науковиці, плющ ніяким чином ясен не пошкодив, оскільки не є рослиною-паразитом чи напівпаразитом, які тягнуть з рослини-“господаря” поживні соки. При розмірах ясена, обхват стовбура якого становить 5 м 8 см і при висоті в 10 м, жодного негативного впливу від плюща дерево не зазнало.
-->
До теми
- «Зараз у нас є шанс зберегти країну й вибороти право на вільне життя. Бо якщо програємо, більше шансів не буде…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- Після перемоги мріє поїхати в Японію: історія переселенки з Краматорська, яка плете маскувальні сітки в Ужгороді
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
До цієї новини немає коментарів