Біля ясена Масарика в Ужгороді відреставрували лавицю

Лавицю довкола ясена Масарика на набережній Незалежності облаштувала днями Ужгородська міська рада. Втім, у соцмережах піднялося невдоволення стосовно того, що це нерозумно і небезпечно, оскільки дерево має вже понад 100 років і постійний потік людей біля його підніжжя аж ніяк не додаватиме йому довголіття, - інформує Varosh.
З питанням про те, в якому стані сьогодні перебуває 140-річне дерево і чи сильно пошкодив його плющ, який обвивав його кілька десятків років, Varosh звернувся до науковців УжНУ.
— Плющ ясен не пошкодив, тому що це був по суті симбіоз двох рослин упродовж близько 50 років і якби шкода була, ми би це помітили, — розповіла Varosh Інна Бесеганич, доцент кафедри ботаніки УжНУ. — Плющ різко засох минулого року, ми не знаємо причину цього, але з тих пір ясен сам. Витоптування та інші подібного роду дії людей завжди шкодять рослинам. В ясена Масарика потужна коренева система, він росте біля річки і рятувати його немає від чого… Час від часу потрібно підрізати на ньому сухі гілки, це робиться. Це наш патріарх, справжня родзинка Ужгорода і нам необхідно зробити все, щоб максимально його зберегти. Наразі він не становить жодної небезпеки.
За словами науковиці, плющ ніяким чином ясен не пошкодив, оскільки не є рослиною-паразитом чи напівпаразитом, які тягнуть з рослини-“господаря” поживні соки. При розмірах ясена, обхват стовбура якого становить 5 м 8 см і при висоті в 10 м, жодного негативного впливу від плюща дерево не зазнало.
До теми
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- Василь Мирявчик: «Я би хотів, щоб люди були добрішими до людей із інвалідністю»
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
До цієї новини немає коментарів