В Ужгороді відкрили фотовиставку «Переселенці на Закарпатті: життя без стереотипів»
До кожної світлини – короткі розповіді про внутрішньо переміщених осіб, які зараз проживають в Ужгороді чи області, те, чим займаються на новому місці, як жили до війни, їхні мрії та сподівання. Очільниця Ужгородського пресклубу Ірина Бреза розповіла про роботу над проєктом, який, зокрема, здійснювали за підтримки Посольства США в Україні, співпрацю з Ужгородською міськрадою, написання історій до світлин.
За словами організаторів, тут – відповіді, як це бути мігрантом усередині своєї країни, як кардинально змінювати життя, звикати до іншого темпу, розпочинати власну справу чи шукати роботу, знаходити нових друзів, «пускати коріння» чи «сидіти на валізах».
Заступник Ужгородського міського голови Василь Гомонай подякував організаторам і фотографам за реалізацію такої потрібної ініціативи, наголосив на важливості готовності людей розповісти свою власну історію. Згадували під час заходу ситуацію в місті після 24 лютого, наплив людей, які шукали тут прихистку, забезпечення їх речами першої необхідності, згуртованість усіх ужгородців, які працювали, як один механізм.
У відкритті виставки також взяли участь начальниця управління у справах культури, молоді і спорту Ужгородської міської ради Алла Чернобук, її заступниця Ольга Василиндра, журналісти, фотографи, герої фоторобіт, перехожі.
Невдовзі фотовиставку планують презентувати в інших містах Закарпаття.
Ужгородська міська рада
-->
До теми
- «Зараз у нас є шанс зберегти країну й вибороти право на вільне життя. Бо якщо програємо, більше шансів не буде…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- Після перемоги мріє поїхати в Японію: історія переселенки з Краматорська, яка плете маскувальні сітки в Ужгороді
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
До цієї новини немає коментарів