В Ужгороді відкрили фотовиставку «Переселенці на Закарпатті: життя без стереотипів»

До кожної світлини – короткі розповіді про внутрішньо переміщених осіб, які зараз проживають в Ужгороді чи області, те, чим займаються на новому місці, як жили до війни, їхні мрії та сподівання. Очільниця Ужгородського пресклубу Ірина Бреза розповіла про роботу над проєктом, який, зокрема, здійснювали за підтримки Посольства США в Україні, співпрацю з Ужгородською міськрадою, написання історій до світлин.
За словами організаторів, тут – відповіді, як це бути мігрантом усередині своєї країни, як кардинально змінювати життя, звикати до іншого темпу, розпочинати власну справу чи шукати роботу, знаходити нових друзів, «пускати коріння» чи «сидіти на валізах».
Заступник Ужгородського міського голови Василь Гомонай подякував організаторам і фотографам за реалізацію такої потрібної ініціативи, наголосив на важливості готовності людей розповісти свою власну історію. Згадували під час заходу ситуацію в місті після 24 лютого, наплив людей, які шукали тут прихистку, забезпечення їх речами першої необхідності, згуртованість усіх ужгородців, які працювали, як один механізм.
У відкритті виставки також взяли участь начальниця управління у справах культури, молоді і спорту Ужгородської міської ради Алла Чернобук, її заступниця Ольга Василиндра, журналісти, фотографи, герої фоторобіт, перехожі.
Невдовзі фотовиставку планують презентувати в інших містах Закарпаття.
Ужгородська міська рада
До теми
- З пензлем і фотоапаратом, або Верховина в об’єктиві художника Андрія Коцки
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- Василь Мирявчик: «Я би хотів, щоб люди були добрішими до людей із інвалідністю»
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
До цієї новини немає коментарів