У Воловці представники чотирьох областей вирішували проблеми горян

Проблеми розвитку гірських територій, відсутності інфраструктури, невиплати зарплат жителям цих регіонів -  ці та інші питання лягли в основу сьогоднішнього Форуму народовладдя, який зібрав у Воловці представників гірських населених пунктів Закарпаття, Львівщини, Івано-Франківщини та Чернівеччини.Учасники форуму ініціюють зміни до низки нормативних актів, законів України щодо фінансування, підтримки і розвитку гірських територій.

Як відзначив, відкриваючи Форум, голова Воловецької райради Іван Лопіт, проведення такої зустрічі зумовлено необхідністю подальших спільних дій очільників районних рад щодо збереження гірських районів під час проведення децентралізації державної влади та адміністративно-територіальної реформи. Ще одне питання - вирішення проблем із невиплати заробітної плати галузей освіти, культури, охорони здоров’я гірських територій України у 2016 році та вироблення Стратегії фінансування даних галузей у 2017 році.

«Нам необхідно довести до влади інформацію про реальний стан справ в гірських районах і вжиття необхідних заходів щодо недопущення в 2017 році невиплат зарплат, що мало місце цьогоріч, - прокоментував І. Лопіт.

Як відзначив, вітаючи учасників форуму, депутат, заступник голови Закарпатської обласної ради Петро Грицик, сьогодні всіх зібрало те, що зазвичай у природі роз’єднує – гори. «Нас роз’єднують Карпати, але нас об’єднують спільні проблеми, і я певен, що для всіх гірських населених пунктів наших областей вони  ідентичні. Я теж народивсяв гірському населеному пункті, тож ті проблеми, про які нині йтиметься, я знаю особисто, неодноразово ініціював їхній розгляд на різних рівнях, починаючи з районного й закінчуючи столицею.

Про що мова? В державі існує формула розрахунку фінансування по різних галузях на душу населення. Можна сказати, що такий підхід певною мірою справедливий, бо тоді однакові видатки і на жителя Львівщини, і Харківщини. Але! Але ми сьогодні будемо говорити про те, що, на превеликий жаль, і ми всі так вважаємо, дана формула є недо кінця справедливою, якщо ми говоримо про гірські райони. Бо ті умови, в яких проживають горяни, є набагато складнішими. Не можна порівнювати родючу рівнинну Полтавщину, де можна жити з багатств землі, з гірською малоземельною Перечинщною чи Воловеччиною. У нас і земель для обробітку практично немає. У нас складніша інфраструктура, утримання закладів потребує більшої уваги, людям складніше знайти роботу, інвестор в гірські райони не охоче йде. Саме тому ми й говоримо, що існуюча формула КМУ щодо фінансування видатків у гірських районах є недостатньою і має бути змінена».

Голова Верховинської  районної ради Іван Шкіндюк під час виступу наголосив, що загалом в Україні 27 районів мають статус гірських чи напівгірських. І всі ці райони мають спільні проблеми – починаючи з фінансування закладів освіти, медицини, культури й закінчуючи питаннями інфраструктури, зайнятості тощо. «Адміністративно-територіальну реформу проводити треба, але треба при цьому враховувати специфіку кожного населеного пункту в гірських районах.

Чому? – ставить питання Іван Шкіндюк. - Так, приміром, урамках децентралізації постало питання – нащо намсільська рада? Ми ж сьогодні так кажемо: якщо забрати сільраду, скоротити ФАП (бо реформи й оптимізація), закрити клуб та й школу, бо малокомплектна, то за кілька років і села не стане. Чи будуть люди там жити? Тому я ставлю нині так питання: що це за діти, які покинуть на старість батьків, землю, на якій народилися?»

Інше питання, зі слів доповідачів, інфраструктура. Її просто немає.Питання охорони здоров’я – вкрай актуальне, вважає Марія Продан – начальник фінауправління Воловецької РДА. З її слів, оптимізація по галузі триває кілька років, і зараз, коли ми вкотре чуємо про неї, зле стає. Адже в більшості ФАПів тільки завідувачі й лишилися. «В охороні здоров’я треба враховувати не лише наявне населення, а й мережу. Приміром, у нас 23 ФАПи, і якби це був низинний район, то можна було би їх і оптимізувати, людям легше було б доїжджати. Але не в горах, де нема транспорту, де з села до села дістатися важко.

«Так, приміром, якщо в низинних районах «швидка» дійде до пацієнта за нормативами, то в гірських селах, коли по гірських крутих дорогах 20 хвилин треба до села доїхати, а ще півгодини може піти на те, аби пацієнта з гори спустити, особливо, якщо й дороги до його житла немає – то які нормативи дотримаються? Проблема? Проблема. Враховано це в законі про адмінреформу та інших? Ні, не враховано», - додав Іван Шкіндюк.

Ще одне - проблема малокомплектних шкіл.

«Приміром, ми оптимізували мережу, і що вийшло? Програма «Шкільний автобус» не до кінця фінансується,  не враховує того, що дороги розбиваються, автобуси ламаються, запчастини дорогі, але їх потрібно купувати, водієві зарплату платити, а дітей ще треба й довозити по 3-5 кілометрів до того місця, де стоїть автобус… То в підсумку виходить, що вигідніше малокомплектну школу утримувати, ніж усі ці витрати фінансувати», - розповіла Марія Продан.

Аналогічні проблеми, як звучало з доповідей інших голів районів, актуальні для всіх.  Тому у виступах і робився акцент на тім, що для того, щоб вижити, необхідно об’єднатися. І це не політичний проект, тут неважливий світогляд і політична приналежність, тут важливо озвучити проблеми, не приховувати їх, і намагатися вирішити. Щоб не стояти з протягнутою рукою. Щоб почувати себе жителями цивілізованої держави в центрі Європи.

Як зазначив Іван Лопіт, підсумком роботи Карпатського Форуму має стати Звернення до Президента України Петра Порошенка, Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, голови Верховної Ради України Андрія Парубія, міністерств Кабінету Міністрів щодо збереження гірських районів, вироблення Стратегії фінансування бюджетної сфери гірських територій України та суттєві доповнення до статті 3 «Державні гарантії соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських»Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».