Роман Блажан, режисер: "У мене давно жила ідея відзняти фільм про ромів"

Під час кінотуру відбудуться покази фільму «Сім історій успішних ромських жінок». Розпочнеться тур з Ужгорода, далі кінопокази відбудуться в 5 населених пунктах області, вони будуть супроводжуватися публічними дискусіями за участі представників ромських громад, місцевої влади, громадських активістів, науковців та представників медіа.
Наталія Зіневич, співавторка та наукова консультантка проекту, ромологиня сказала: «Дякую Міжнародному фонду «Відродження» за можливість презентувати наш проект і стартувати на Закарпатті, де найбільша в Україні ромська громада. Наш фільм присвячено 7 жінкам, які мешкають у містах, є громадськими активістками, мають активну громадську позицію. Почути від них ми хотіли секрет успіху, адже загалом для українського суспільства жінки-лідерки ще не є типовим явищем. Наші героїні добре відомі у ромському середовищі, але ще недостатньо знані для всіх інших українців. Щоб змінити це, зокрема, і був здійснений наш проект».
Роман Блажан, режисер фільму "Сім успішних ромських жінок України" додав: «У мене давно жила ідея відзняти фільм про ромів. Тому дуже цікаво було співпрацювати з професійним істориком та ромологом. Зйомки тривали майже 4 місяці».
Раїса Набаранчук, героїня фільму розповіла: «А я й не знала, що мене знімають «для телевізора». Я за те, щоб люди знали, хто ми. Що ми, цигани, не гірше інших, що у нас є розум, ми бажаємо всім благополуччя, здоров’я, що ми бажаємо усьому світу думати головою. У фільмі я розповідала про своє життя, свої погляди».
Менеджер Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду "Відродження" Сергій Пономарьов сказав: «Для фонду «Відродження» цей проект виявився дуже цікавим з багатьох точок зору. Це унікальний продукт, досі такого не було – персональні історії жінок, які власним прикладом показують, як ті чи інші аспекти ромської культури себе проявляють. Через власні розповіді вони роблять ромську культуру більш зрозумілою для всього населення України. Крім того, це можливість для ширшої суспільної дискусії, саме тому фонд і підтримав проект».
Мирослав Горват, депутат Ужгородської міської ради, ромський активіст додав: «Я вдячний тим людям, які започатковують такі нові проекти. Ви взяли одні з найкращих історій, можливо. Та на Закарпатті є багато історій, тому я хотів би, щоб таких проектів було багато і надалі».
Організаторами заходів є громадська організація «Платформа для змін «Ре:Дизайн» за підтримки Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження».

Джерело: Ужгородський прес-клуб
До теми
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: «Весна» Михайла Михайлюка
- Богдан Андріїв: "Щиро вітаю всіх християн, які сьогодні відзначають Світле Воскресіння Христове!"
- Ужгород готується до піку цвітіння сакур
- В Ужгородському скансені буде новий об'єкт — німецька (швабська) каплиця зі Жденіївської громади
- Від сіянців – до лісу: на Закарпатті триває весняна посадкова кампанія
- Майбутні дубові ліси на Закарпатті виростуть з молодих сіянців
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- У Міжнародний день лісів на Закарпатті висадили ліс для майбутніх поколінь
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»
- Весняна лісокультурна кампанія 2026: лісівники "Карпатського лісового офісу" висадять 142 тис. сіянців із ЗКС
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття

До цієї новини немає коментарів