Голова МЗС Угорщини виступив за перегляд Угоди про асоціацію України з ЄС через закон про освіту

Через це, сказав міністр, він планує ініціювати наступного понеділка на нараді міністрів закордонних справ країн-членів Європейського союзу в Люксембурзі перегляд цієї угоди з Україною.

Сійярто також стверджував, що цей закон створює гіршу ситуацію на теренах освіти для угорців і представників інших нацменшин в Україні, ніж за часів колишнього СРСР.

Після обговорення стану речей із очільниками угорської нацменшини політик заявив, що сторони дійшли однозначного висновку про те, що чинний закон про освіту унеможливлює діяльність угорських шкіл і відбирає уже здобуте право навчатися рідною мовою учням середніх та старших класів. Цим самим Україна порушує всі раніше взяті на себе міжнародні зобов’язання, твердив міністр.

«Такого ми не можемо дозволити. Уряд Угорщини найрішучішим способом протистоятиме таким крокам (України – ред.)», – попередив угорський політик.

Єдиним засобом впливу на Україну Сійярто вважає збільшення міжнародного тиску на Київ.

Міністр висловив задоволення розмовою з Геннадієм Москалем, головою Закарпатської обласної державної адміністрації, який виступив на захист прав угорців Закарпаття, що становлять 12 відсотків населення області. Сійярто також позитивно оцінив резолюцію обласної ради Закарпатської області про захист мовно-освітніх прав нацменшин.

Також 9 жовтня посол України в Угорщині Любов Непоп в інтерв’ю угорському виданню hvg.hu заперечила, що новий закон України «Про освіту» означає асиміляцію угорської меншини.

«Закон не має на меті унеможливлення існування шкіл, які ведуть викладання мовами меншин. Навчання угорською мовою залишиться і на рівні середньої школи, але одночасно буде вдосконалено викладання української мови як державної. Це означає, що, відповідно до принципу поступовості, частина навчальних предметів буде викладатися українською мовою, пропорції чого визначатиме інший закон, закон про середню освіту, та освітні програми. Крім того, школи також матимуть змогу обрати нижню або верхню межу з рамкових пропорцій, визначених цими навчальними програмами. Цей закон має забезпечити рівні можливості для всіх, хто бажає продовжити навчання у ВНЗ, що неможливо без знання державної мови», – пояснила Любов Непоп.

«Ми неодноразово заявляли, що готові до подальших переговорів як із лідерами нацменшин, так і з нашими іноземними партнерами. Ми впевнені, що положеннями цього закону ми не порушили ні наше національне законодавство, ні міжнародне право та взяті на себе міжнародні зобов’язання. Ось чому ми направили закон до Ради Європи для отримання висновку експертів, і ми в подальшому візьмемо до уваги їхні висновки при імплементації закону», – запевнила посол.

«Ми повинні піднятися над емоційними проявами, щоб змогти зняти напругу, яка склалася. Ми – прибічники конструктивних та врівноважених переговорів. І ми дотримуємося цієї позиції», – додала Любов Непоп.

Вона повідомила, що 12 жовтня міністр закордонних справ України Павло Клімкін прибуде до Будапешта, а 19 жовтня на міністра людських ресурсів Угорщини Золтана Балога чекають у Києві.

«Ми віримо в успіх переговорів та в те, що ми зможемо розвіяти всі хибні уявлення про закон. Наша позиція незмінна: Угорщина є стратегічним партнером України, союзником і дружньою країною! Ми розраховуємо на подальшу підтримку один одного!» – заявила посол України в інтерв’ю інтернет-виданню hvg.hu.

Угорщина однією з перших розкритикувала ухвалений закон України «Про освіту» від 5 вересня і пригрозила, що через нього блокуватиме всі міжнародні ініціативи України. Серед найбільших критиків Києва також були Росія, Румунія, Польща. Свої застереження щодо освіти нацменшин висловили Болгарія, Греція і Молдова. Розкритикував закон і голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.

У Києві заяви угорських представників назвали істеричними. Як дипломатичний демарш із Будапешта до Києва на консультації відкликали посла України Любов Непоп.

Водночас українська влада зробила низку кроків для роз’яснення положень чинного закону, зокрема його мовної статті стосовно нацменшин, закордонним партнерам. Паралельно з цим закон відіслали на експертизу Венеційської комісії Ради Європи.

Міністр освіти України Лілія Гриневич у своїх публічних виступах категорично заперечує тезу про те, нібито закон звужує права нацменшин. За її словами, мовою нацменшин збережеться викладання певних предметів, однак пріоритетним напрямком у школі, згідно з новими освітніми реформами, є викладання державною мовою.

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи на осінній сесії проведе термінові дебати щодо ухваленого в Україні закону «Про освіту».

Джерело: radiosvoboda.org