Напередодні Гуцульського фестивалю у Рахові відбулася наукова конференція
Минулої п’ятниці напередодні ХV Гуцульського фестивалю у Рахові відбулася традиційна міжнародна наукова конференція, організована Карпатським біосферним заповідником (КБЗ) за фінансової підтримки Швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства в Закарпатті FORZA.
Тема "Екологічні та соціально-економічні аспекти збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат" викликала неабияке зацікавлення (близько 200 заяв учасників) та об??днала понад 80 досліджень та доповідей. До Рахова прибули науковці з Франківщини, Буковини, Львівщини, Швейцарії, Румунії, Чехії, Франції, Великобританії, Польщі, Угорщини, Словаччини.
Федір Гамор, директор Карпатського біосферного заповідника, член ГО ?Рідне Закарпаття? прокоментував: "Зміна екологічної та економічної ситуації у Карпатах зумовлю? нову загрозу для існування й розвитку традиційної етнічної культури. Перед Карпатами стоїть непросте питання: як підвищити добробут населення і одночасно вберегти багате біологічне різноманіття, духовну сферу. Тому й виникла ідея привернути увагу науковців та широких кіл громадськості до ці?ї проблеми, зібрати й узагальнити пропозиції фахівців. Сподіва?мося, що нам спільно вдасться скласти план дій та зберегти неоціненні історичні й культурні надбання".
Гості конференції були при?мно вражені рівнем організації заходу, вже перед початком наукового зібрання кожен учасник отримав збірник матеріалів. Значну частину витрат взяв на себе вже знаний на Закарпатті швейцарсько-український проект FORZA. Міжнародний радник проекту Хілмар Фіольмі коменту?: "Наш проект сталого лісогосподарювання реалізову?ться на пілотних територіях, одна з яких ? Рахівщина. Тому нам, звичайно, цікаво дізнатися думки науковців щодо розвитку цього регіону. Ми тісно співпрацю?мо з Рахівським лісгоспом та Карпатським біосферним заповідником. Водночас природне середовище невіддільне від місцевого етносу, традицій та історичних надбань рахівчан, тому FORZA із задоволенням підтримала ініціативу КБЗ щодо проведення наукової конференції".
Відкриття наукового зібрання вітали голова Рахівської РДА Володимир Саїк та голова райради, керівник місцевого осередку товариства ?Гуцульщина? Микола Беркела, керівники органів влади сусідніх областей, письменники, голови іноземних делегацій.
Голова Верховинської райради Дмитро Стефлюк висловився категорично проти обговорюваної у державі адміністративно-територіальної реформи, принаймні для гірського гуцульського регіону: ?Кожне село і присілок у Карпатах мають свою особливість і навіть дещо відмінний менталітет, а об??днанням ризику?мо стерти їхній відвічний колорит?.
Багато говорилося про втілення положень Карпатської конвенції, дотримання яких гарантувало б кра?ві відновлення екосистемної цілісності довкілля, захист від забруднень та надексплуатації, а також відновлення зникаючих видів, наприклад, вже розроблено конкретні програми щодо відновлення зубрів. Запропоновано також укласти Червону книгу Карпат. А крім того, передбачити у місцевих бюджетах кошти на фінансування робіт із охорони природної, етнокультурної та історичної спадщини, традиційних форм господарювання. Знайти шляхи реалізації висловлених на конференції пропозицій на владному рівні пообіцяв науковцям депутат Верховної Ради України Орест Климпуш.
Найбільше зацікавлення викликала доповідь Наталії Шабан, експерта проекту FORZA з розробки Закарпатського туристичного шляху (ЗТШ). Йшлося про формування комплексного туристичного продукту ? мережі маршрутів закарпатськими гірськими масивами (від гір Великого Березного до Рахівщини). Мета ЗТШ ? наблизити вітчизняний активний туризм до ?вропейських стандартів, по?днати його з еко- та сільським туризмом, і найважливіше ? створити реальну можливість заробітку для місцевого населення. Наталія Шабан: ?Повноцінний відпочинок для сучасного туриста повинен бути цілісним пакетом послуг, включати не лише проживання і харчування, але і туристичний супровід у гори, прокат туристичного спорядження, продукцію народних ремесел, ознайомлення із самобутньою культурою етнічних груп краю тощо. Маршрути ЗТШ будуть різної протяжності і складності, передбачатимуть вело-, лижний і кінний туризм, будуть безпечними, а головне ? вигідними для місцевих мешканців?. Основна нитка ЗТШ проходитиме через масиви Бескидів, Боржави, Свидовця, Чорногори та Марамороша. Загальна протяжність ? близько 380 км. Наразі вже промарковано маршрут на 30 км, презентаційний похід повинен відбудетися у кінці цього місяця.
Створення ЗТШ ? прикладом реально розпочатої справи, яка, ? сподівання, принесе неабияке задоволення туристам і хороший заробіток сільським господарям. Узагалі учасники конференції пріоритетним для Гуцульщини визнали саме розвиток туризму.
До цієї новини немає коментарів