Cловаки відзначають 200-ліття закарпатця, який розмовляв дев’ятьма мовами

Цьогоріч русинська діаспора Словаччини оголосила 2018 рік роком Добрянського.

Добрянський був важливою фігурою в нашій історії, про яку мало що відомо і заслуговує більше уваги, – зазначали присутні на урочистостях історики.

Вони нагадали основні  його праці, підкреслили, що це був перший член угорського парламенту і в якості депутата захищав права русинів та словаків.

Адольф Добрянський народився 19 грудня 1817 у словацькому селі Рудлов Землінського комітату,  у родині греко-католицький священика.

Добрянський був громадським діячем руського руху в Підкарпатській Русі.

Він написав ряд робіт, присвячених історії, етнографії, релігійній та політичній ситуації в суспільстві.

Походив із дворянського роду, говорив дев'ятьма мовами, багато що опублікував. Він вивчав філософію, право.

1864 року заснував в Ужгороді літературне «Товариство св. Василя Великого», для поширення духовної й культурно-просвітницької літератури. Того ж року Добрянського імператорським указом призначили порадником-доповідачем угорської придворної канцелярії у Відні (до 1867 року канцелярія була найвищим урядовим органом в Угорщині). У 1865 році він став депутатом Угорського сейму і брав участь у його роботі до 1868, проявивши себе як політик, економіст і оратор, висував пропозиції з розвитку місцевого самоврядування, реформи оподаткування, національного самовизначення. Адольф Іванович Добрянський отримав пост другого окружного доповідача (референта) і правителя канцелярії в Ужгороді. Це дозволило йому на новому рівні займатися національним відродженням Закарпаття. За його ініціативи були призначені місцеві чиновники, у діловодство введена русинська  мова, з'явилися слов’янські написи на вулицях.

Помер Адольф Добрянський 1901 року в Інсбруку (Австро-Угорщина), після тривалої хвороби.