В Ужгороді говорили про загострення гібридної війни та конфлікт «політик пам’яті»

У програмі роботи конференції - виступи ужгородських науковців та студентів ФСН, науковців з Люблінського університету (Польща), Братиславського університету імені Я.Коменського (Словаччина) та Дебреценського університету (Угорщина).

На початку роботи конференції поважні гості виступили з вітальним словом. Генеральний консул Словацької Республіки в Ужгороді Мірослав Мойжіта зазначив на важливості діалогу та наукового дослідження конфліктних ситуацій у сфері національноїпам'яті, забезпечення прав національних меншин. «Тема конференції є дуже цікавою для мене, я буду уважно слухати доповідачів про питання, які всіх нас дуже турбують. Словаччина робить все можливе для позитивного позиціонування України у Європі, тому вирішення конфліктних питань має для нас дуже важливе значення. Дискусія, яку ми сьогодні розпочнемо, впевнений, повинна отримати дальше продовження» - зазначив Мірослав Мойжіта. Також Генеральний консул анонсував, що в рамках головування Словаччини у «Вишеградській четвірці», подібна за тематикою конференція буде організована в Ужгороді.

Директор Інформаційного центру Європейського Союзу в УжНУ, професор Ігор Тодоров наголосив, що: «з 1998 року про європейську інтеграцію України сказано вже дуже багато. Але фактично інтеграція почалася тільки тепер, перед нами постали величезні завдання по імплементації угоди про асоціацію. Ми повинні довести ЄС що ми не тільки говоримо, але й багато робимо для того, щоб стати повноцінним членом цього наднаціонального утворення. Переконаний, ця конференція є кроком, який просуває нас в напрямку європейської інтеграції».

Відкриваючи роботу конференції декан ФСН Юрій Остапець зазначив: «Перед нами постали гострі виклики: гібридна війна, мовне питання, різне бачення політик пам’яті. Впевнений, що у відносинах із сусідніми європейськими країнами нам потрібнопрацювати так, щоб знайти спільні дотики та рішення конфліктних питань.  Тому вважаю роботу даної конференції кроком назустріч цьому процесу. Результатом наукового заходу має стати пошук рішень актуальних проблем розвитку відносин України та ЄС».

Ідея провести конференцію належить Асоціації політологів та міжнародників УжНУ. Як розповів заступник голови Асоціації Олександр Бертолон «станнім часом Україну супроводжують конфліктні ситуації з Угорщиною, Польщею іншими країнами. В першу чергу, це прийняття нового закону про освіту в Україні, який викликав різку критику Угорщини, а також питання конфлікту з Польщею, пов'язаний з прийняттям закону про інститут національної пам’яті. Тому в нас виникла ідея зробити конференцію, де б зібралися науковці та могли подискутувати, зробити конкретні напрацювання, які були б корисними, зокрема й для державних службовців, дипломатів».

У рамках роботи пленарного засідання були розглянуті питання позиції Угорщини та Румунії щодо імплементації мовної статті Закону  України «Про освіту», питання концепції «русского мира» як теоретично-ідеологічного обґрунтування сучасної гібридної війни. Доктор філософії Люблінського університету ім. М.Кюрі-Склодовської Януш Ковальчик розповів про захиcт прав національних меншин та політику пам’яті  сучасних українсько-польських відносинах в контексті російської пропаганди. «Моя доповідь стосується спроби використання польської меншини в Україні та української в Польщі для створення міжнаціональних конфліктів та ворожнечі. Це спроби невдалі, бо й українська нацменшина у Польщі  є дуже лояльна до держави, така сама позиція й польської меншини в Україні. Попри це російська пропаганда намагається довести через ЗМІ, соцмережі, що польська нацменшина є переслідувана в Україні. Це абсолютна брехня, але вона потрапляє до Польщі й дуже турбує польських громадян. В наших країн є спільні стратегічні інтереси і одна загроза - з боку Росії, з котрою Україна веде війну, там гинуть люди. Гібридна війна ведеться й проти Польщі, вже  на інформаційному фронті. Для боротьби з російською гібридною агресією, пропагандою дуже було б корисно створити міждержавне відомство, яке б швидко реагувало на провокативні речі та формувало спільну позицію обох держав». Також Януш Ковальчик розповів про історичний досвід співпраці у боротьбі з комуністичним режимом здавалося б, двох ворожих армій - Армії Крайової та УПА, що мало місце в 1945-1946 роках.

Після пленарного засідання робота конференції продовжилася в секціях, відбувся круглий стіл на тему «Особливості імплементації Закону України «Про освіту» в умовах поліетнічного середовища». За результатами роботи конференції тези доповідей будуть опубліковані в окремому науковому виданні.

Олексій Шафраньош

Інформаційно-видавничий центр УжНУ