Не всі ВІЛ-інфіковані закарпатці отримують необхідну терапію

Аналітики дійшли висновку, що препарати у Закарпатській області доступні більше, ніж третині пацієнтів.

За інформацією від ЦГС у 2016 році в області на диспансерному обліку перебували 484 особи. З них 177 пацієнтів отримали терапію. За час дослідження на Закарпатті зареєстрована найменша кількість ВІЛ-інфікованих, хоча показник щороку зростає.

- Для лікування ВІЛ-інфікованих людей використовують АРВ-препарати. Ними регіони забезпечує держава. – розповідає аналітик ІАА Олена Дмитренко. – Щороку медики розраховують скільки ліків необхідно регіону – повну потребу, а держава надає фінансову квоту. На Закарпатті ці показники мають різні обсяги. Упродовж 3 років виділена квота хоча і збільшилася в 2 рази, але все одно була менша за потребу.
Найбільша частка замовлення приходить на препарат Лопінавір/Ритонавір. Окрім цього, в області використовується ще 28 препаратів для лікування ВІЛ/СНІД.

За результатами дослідження за 2014-2016 роки, Закарпатська область, в середньому, мала бути більш, ніж на половину забезпечена ліками. Проте антиретровірусну терапію отримали менше ВІЛ-інфікованих. Така різниця може бути зумовлена затримками із постачанням ліків, зміною схем лікування, особистою прихильністю пацієнтів до АРТ препаратів. В ІАА вважають, для того, щоб забезпечити лікуванням більше людей необхідно вдосконалити систему збору потреби регіонів у препаратах та вирішити проблему з запізненням поставок.
Більше деталей дослідження за посиланням.
Довідково: Дослідження здійснене у рамках ініціативи «Проведення аналізу та оцінки ефективності формування та забезпечення потреби в лікарських засобах для лікування ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та гепатиту С», яка здійснюється ГО «Інститут аналітики та адвокації» за підтримки БО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ».
Прес-служба ГО «Інститут аналітики та адвокації»
До теми
- Храм на Цегольні: історія Свято-Преображенської парафії в Ужгороді
- В Ужгороді можна укласти договір на прибирання могил протягом року
- Храм, який пережив війну, радянський спортзал і змінив громаду: історія незвичайної церкви Ужгорода
- 103 дівчинки та 110 хлопчиків: у вересні в Ужгороді народилися 213 дітей
- Камінь, який «скотився» із замку: у магазині біля Ужгородського замку зберігають незвичайну міську легенду
- Майже 170 сеньйорів та сеньйорит розпочали навчання в Університеті третього віку
- Монахи, шпиталь, друкарня і студенти: що приховує Василіанський монастир в Ужгороді
- «Дзеркало старого міста» — яким був Ужгород століття тому
- Музичне привітання для Ужгорода: на площі Поштовій виступив військовий оркестр
- Ужгород відзначає 1133-річчя: від середньовічної фортеці до найзатишнішого обласного центру України
- Ужгород-2027 – покажімо місто у світлинах: стартував збір фото для календаря
- Від пластилінових героїв до кінних прогулянок: для дітей захисників влаштували особливий день
- Дім залишився в окупації, мрія здійснилася в Ужгороді: історія Віталіни Павленко
- «Ми не народжені для війни» – в Ужгороді презентували одноденну фотовиставку
- В Ужгороді вчора зафіксували новий температурний рекорд
- 93 малюки, серед них дві двійні народилися у серпні в Ужгородському перинатальному центрі
- «Із книжкою замість квітів»: в Ужгородському ліцеї Шевченка 1 вересня підтримали українську книгу
- Хто і навіщо порізав картину Йосипа Бокшая: незвичайна історія одного портрета
- В Ужгороді семеро новонароджених отримали вишиванки у День Незалежності України
- Будинок «Просвіти» в Ужгороді: історія осередку української культури, де колись працював кінотеатр «Уранія»
До цієї новини немає коментарів