Тимошенко хоче нову Конституцію

"Усі конституційні зміни і зміни до закону про вибори робилися шляхом лобіювання і компромісів. Одні лобіюють, а інші потім малюють якийсь некрасивий компроміс", - сказала вона в інтерв’ю.

Тимошенко розкритикувала зміни до Конституції, що повинні набрати чинності з 1 січня 2006 року, назвавши нову структуру органів влади "не парламентською моделлю, а відсутністю всякої системи". "Негативи – це безконтрольність, безвідповідальність, зосередження влади в одних парламентських руках", - сказала вона, додавши, що "кілька лідерів партій будуть призначати одночасно виконавчу владу і генерального прокурора, Рахункову палату, наприклад, і керівництво законодавчої влади".

"Приємним моментом" Тимошенко назвала те, що "крім обрання Президента України загальнонаціональними виборами, громадяни зможуть обрати ще й прем’єр-міністра, оскільки, очевидно, політична сила, яка набрала більшість голосів на парламентських виборах, формуватиме виконавчу владу, парламентську більшість і всі інші напрями".

Водночас вона наголосила на обмеженості впливу прем’єр-міністра на членів коаліційного уряду. "Це унікальна ситуація, коли невідомо яким чином прем’єр-міністр керуватиме своїм різноманітним колективом, коли в кожного міністра буде кілька керівників. У першу чергу, це лідер партії, з іншого боку – спікер Верховної Ради. Лише на третьому місці керівником міністра буде прем’єр-міністр, а зовсім ні на якому місці буде Президент", - сказала колишній прем’єр-міністр.

Вона наголосила, що після виборів основна відповідальність за ситуацію в країні ляже на плечі депутатів, які "де-факто керуватимуть країною в щоденному режимі".

При цьому Тимошенко не виключила, що створена після виборів більшість "може зібратися, потім через півроку перезібратися, через півроку ще раз перезібратися, що спричинить за собою зміни і в уряді".

Вона також вважає, що наслідком місцевих виборів на пропорційній основі в поєднанні з недоторканністю депутатів місцевих рад може стати "розпад України".

"Сьогодні в усі місцеві органи влади можуть прийти партії місцевого значення. З іншого боку, усі, хто прийде, мають недоторканність, тобто вони ізольовані від будь-яких впливів силових структур. По-третє, уже є досвід створення виконкомів в облрадах і міськрадах, що практично завершують самодостатність цієї вертикалі. Що це означає? Це означає, що практично не залишається центральних впливів на владу, оскільки якого-небудь губернатора, якого-небудь керівника районної адміністрації сильна міськрада, райрада, облрада поставить на місце за три хвилини", - сказала Тимошенко.

У зв’язку з цим вона виступає за скасування норми про недоторканність депутатів місцевих рад, а також за повернення до мажоритарної системи на місцевих виборах, а "якщо це неможливо – за формування місцевих рад лише партіями, які подолають бар’єр до Верховної Ради".

"Я із завмиранням серця дивлюся на те, що буде після цих парламентських виборів, якщо ми не встигнемо внести хоча б елементарні зміни, щоб владу централізувати", - сказала колишній прем’єр-міністр.

При цьому вона "абсолютно впевнена", що політреформа набере чинності 1 січня, "оскільки сьогодні Президент і його команда занадто слабкі, щоб так радикально змінювати хід політичних подій і скасовувати цю реформу". "Якби Президент зберіг єдність команди, збереглася б довіра в суспільстві на тому рівні, на якому вона була під час революції, то політичної волі і сил вистачило б для того, щоб довести, що ця реформа була не дуже законно введена", - вважає вона.

"Але сьогодні потрібно визнати, що за ці останні 10 місяців і довіра зникла, і впевненості стало значно менше в команди Президента, і, найголовніше, немає інтерактивного управління політичними обставинами", - вважає Тимошенко.

У новій Конституції, на її думку, повинні з’явитися розділи, яких немає в чинній, зокрема, "про опозицію як державний інститут", а також про місцеве самоврядування, роль засобів масової інформації.

"Хотілося б, щоб документ народився не за одну ніч і не за дві, а після дуже глибокого, реального загальнонародного обговорення", - сказала Тимошенко.

Конституційна реформа набере чинності з 1 січня 2006 року: країна перейде від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління, уряд формуватиметься коаліцією депутатських фракцій, продовжується термін повноважень парламенту до п’яти років. Документом розширюються повноваження Верховної Ради, що одержить право призначати прем’єр-міністра, міністрів оборони, закордонних справ за поданням Президента, а також за поданням прем’єр-міністра – інших членів уряду.

 

21 листопада 2005р.