В УжНУ обговорили шляхи взаємодії представників освіти, бізнесу, влади

Під час відкриття форуму ректор УжНУ Володимир Смоланка зауважив: ідея запровадження такого заходу визрівала у виші давно, і було б продуктивно збиратися щорічно, долучати ще більше зацікавлених сторін.

Заступник міського голови Василь Гомонай відзначив: «Я 17 років працював в університеті, і на конференціях зазвичай дискутую, що важливіше: теорія чи практика, але нині не про це. Я переконаний, успіх буде тільки тоді, коли форум стане регулярним».

Віталій Сержанов

Відтак про економічний факультет як осередок підготовки кадрів розповів декан Віталій Сержанов, наголосивши: в області немає жодного підприємства, де не працювали б представники підрозділу. На думку Віталія Вікторовича, слід переймати позитивний досвід успішної взаємодії бізнес-структур і закладів освіти. До прикладу, для оплати навчання студентам надавати вигідні кредити чи залучати фінансування підприємств.

Присутні обговорили питання кількості та якості трудових ресурсів, проблеми їх залучення та стимулювання, відтоку робочої сили за кордон, житло для молоді як один із стримувальних факторів трудової еміграції та добровільне медичне страхування.

Ішлося про можливості створення комфортних умов праці для покоління Z, тобто такого, яке народилося в період 1995–2005 років і не уявляє життя без сучасних технологій. Нині це фахівці-початківці, зацікавлені, крім фінансового забезпечення, в особистому розвиткові.

Учасники форуму

Зокрема, запропонували зробити програму для залучення молоді до розбудови Ужгорода (диджиталізації (оцифрування інформації), озеленення, освітлення). Важливим визнали практичне спрямування занять в університеті: щоб студенти в контексті навчальної програми вирішували проблеми, які є на підприємствах регіону (тобто застосовували бізнес-кейси).

У цьому контексті актуальним стало питання реального покрокового упровадження затвердженої на початку цього року Стратегії розвитку міста «Ужгород – 2030», що передбачає всебічне поліпшення якості життя.

Народні депутати облради окреслили ще одну проблему Закарпаття: із 500 тисяч працездатного населення тільки 92 тисячі трудяться офіційно, ще 50 тисяч — приватні підприємці. Люди не хочуть офіційно влаштовуватися на роботу, тому що отримують субсидію та грошові виплати із біржі праці.

Під час заходу також обговорили джерела фінансування діяльності, залучення інвестицій, оподаткування бізнесу, ліцензування, проблеми функціонування та поліпшення інфраструктури.

Економічний форум Закарпаття планують зробити щорічним.

Ольга Брайлян

Медіацентр УжНУ

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

  Надіслати другу