Від польового відбору проб до лабораторного аналізу: практичні дослідження студентів у межах EFFUSE-win

У межах міжнародного транскордонного проєкту «Навколишнє середовище для майбутнього через наукову освіту – робота в природі» (EFFUSE-win) зі студентами ІІ-го курсу біологічного факультету Ужгородського університету було проведено науковий семінар із дослідження фітотоксичної активності ґрунтів, відібраних у різних функціональних зонах міста Ужгорода. Метою дослідження було оцінити потенційний негативний вплив ґрунтового середовища на початкові етапи розвитку рослин, зокрема на проростання насіння та формування кореневої системи тест-рослин.

Для порівняльного аналізу ґрунтові зразки відбирали на трьох локаціях, які відрізняються характером антропогенного навантаження:

· територія Ботанічного саду – умовно контрольна локація з переважно рекреаційним і природоохоронним режимом використання;

· узбіччя автомобільної дороги поблизу транспортного мосту через річку Уж – територія з інтенсивним впливом автомобільного транспорту;

· прибережна зона річки Уж у заплавній частині міста – територія, на яку можуть впливати природні гідрологічні процеси та міське антропогенне навантаження.

Фітотоксичну активність ґрунтових зразків оцінювали за біологічною реакцією тест-рослин, приділяючи особливу увагу росту та розвитку кореневої системи. Довжина первинного кореня є чутливим біоіндикаторним показником, оскільки коренева система безпосередньо контактує з ґрунтовим середовищем і першою реагує на наявність потенційно токсичних речовин. За результатами проведених досліджень виявлено чітко виражену фітотоксичну дію ґрунтового зразка, відібраного на узбіччі дороги поблизу транспортного мосту через річку Уж. Вона проявлялася у пригніченні росту кореневої системи тест-рослин порівняно з іншими досліджуваними зразками. Отримані результати вказують на потенційно несприятливий екологічний стан ґрунту в цій локації та обґрунтовують необхідність подальшого дослідження його якості. Одним із можливих пояснень виявленого ефекту є інтенсивний транспортний вплив. Зокрема, у придорожніх ґрунтах можуть накопичуватися важкі метали (свинець, кадмій, цинк, мідь, нікель), що надходять унаслідок зношування автомобільних шин і гальмівних систем, корозії транспортних конструкцій та осідання частинок вихлопних і дорожніх викидів.

Водночас біотестування характеризує інтегральну біологічну реакцію на сукупність чинників і не дає змоги самостійно визначити конкретний хімічний склад забруднення.

Важливою складовою семінару став навчально-практичний компонент. Студенти безпосередньо долучилися до всіх основних етапів дослідження: ознайомилися з принципами та методикою відбору ґрунтових проб, особливостями підготовки зразків до лабораторного аналізу, методами біотестування фітотоксичності, оцінюванням ростових показників тест-рослин та інтерпретацією отриманих результатів. Окрему увагу було приділено аналізу можливих джерел антропогенного забруднення ґрунтів у міському середовищі та впливу транспортного навантаження на стан урбоекосистем.