Реалії і перспективи: коли на Закарпатті будуть дороги?

Численні спеціалісти розповіли про свою роботу в даній сфері та висловили своє бачення виходу з ситуації. Щоправда, питань у результаті наради виникло більше, ніж відповідей…

Ігор Бондаренко, відкриваючи засідання, відзначив, що зустріч у такому широкому форматі обумовлена вкрай незадовільним станом мережі автомобільних доріг загального користування у Закарпатській області. Саме тому слід спільно напрацювати шляхи запобігання подальшому зростанню обсягів їх руйнування.

«Це вкрай важливо, бо дороги – це інвестиційна привабливість нашого регіону, це екологія, це туризм, без доріг неможливий розвиток нашої області взагалі», - відзначив І. Бондаренко.

Директор департаменту інфраструктури, розвитку і утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення та житлово-комунального господарства Закарпатської ОДА Едуард Маляр розповів присутнім, що, згідно з Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування”, дороги загального користування місцевого значення передано до сфери управління місцевих органів влади з 2018 року. У результаті, протяжність мережі автомобільних доріг загального користування області становить 3351,1 км, в тому числі у сфері управління служби автомобільних доріг у Закарпатській області державного значення – 926,4 км; у сфері управління облдержадміністрації (72,5 % від протяжності доріг загального користування) - місцевого значення (районні та обласні) – 2424,7 км (обласні – 55 доріг -1008,8 км, районні – 295 доріг – 1415,9 км).

Основна проблема, за словами керівника департаменту, недостатнє фінансування дорожньої галузі області, що не дозволяє проводити будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний середній ремонт мережі доріг області в необхідних обсягах з доведенням термінів експлуатації дорожнього покриття до міжремонтних строків, які перевищили 30 років.

«Постійне зростання інтенсивності дорожнього руху і навантаження на автодороги призвело практично до повного зношення дорожнього покриття і створенню загрози безпеці дорожнього руху. Саме тому необхідно забезпечити збільшення обсягу фінансування з державного бюджету на будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення Закарпатської області на 2020 рік понад 2 млрд гривень», - додав Е. Маляр.

А з фінансуванням, на жаль, справді сумно: як прозвучало під час наради, 218 млн грн було виділено в 2018 році на утримання дорожнього фонду області в той час, як тендерні процедури проведено на суму понад 3 млрд. Тобто, якби були кошти і можливості їх використання (можна не сумніватися, що фірм-виконавці знайшлися б!), то тільки уявити, якими могли би вже зараз бути закарпатські автошляхи….

Але все це – мрії. Якщо ж вертатися до реалій, то, попри брак фінансування, існують і інші не менш важливі проблеми. Так, як звучало, не менш важлива взаємодія з контролюючими дорогами – це робота патрульної поліції. Обстеження проводяться, але існує низка недоліків, вони є наслідком знову ж таки недофінансування, часто – недопрацювань, невміння готувати проекти і так далі й тому подібне. Як результат, дорожньо-транспортні пригоди, руйнування транспортних засобів, трагедії тощо… 

Ще одне питання – сто начальників на одну дорогу. Це образно говорячи! Тобто, треба визначити одного власника доріг-балансотримувача, який би міг і замовляти роботи, і відповідати. Бо на сьогодні у нас близько 20 балансоутримувачів – ОДА, РДА, ОТГ… Одне слово, знайди крайнього!

Фінансування – шоста частина від потреби!

Як звучало під час наради, торік 43 км доріг відремонтовано, цьогоріч заплановано 60 км, а що буде в підсумку – час покаже. Катастрофічне недофінансування та реорганізації можуть призвести до того, що і  запланованого можна буде не дочекатися…

Як відзначив після цього голова постійної комісії з питань розвитку бізнесу, виробничої інфраструктури, банківської діяльності та інвестицій Закарпатської обласної ради Андрій Андріїв, слушне зерно в цьому є:

«За останні два роки побував у кожному районі області саме на об’єктах дорожньої інфраструктури і можу відзначити, що зроблено за цей час справді чимало. Але порівняно з тим, що потрібно, це все одно мізер, це все одно дуже й дуже мало! Бо ті кошти, які виділяють на надходять на наші автошляхи, становлять шосту частину від потреби! І уявіть, що ще і з запланованих на цей рік коштів прийшло повернути близько 70 млн грн за роботи, виконані торік, тож у підсумку лишилося ще менше…. А коли ще й ці кошти, які є, використовують неефективно – то взагалі біда!  Приміром, як у ситуації, яка періодично виникає з будівельними матеріалами (пісок, гравій тощо): влітку їх немає, а коли починають постачати в область, то вже зазвичай листопад, тобто дощі, холод, і укладати асфальт у такий час – це марні трати ресурсів! Тому я звертаюся до всіх присутніх сьогодні на нараді керівників будівельних фірм: не виконуйте будівельні роботи під час несприятливих погодних умов, не викидайте їх на вітер! Це ж наші з вами податки, наші спільні кошти!»

 Чимало питань на нараді виникло, до слова, і до питання контролю будівництва доріг. Звучали нарікання і на адресу Укртрансбезпеки, дісталося «на горіхи» від керівника області всім. Він заявив, що терпіти цей «керований хаос» не буде. Тож краще керівникам, які не вміють належно виконувати свою роботу, звільнитися самим!

Як зазначив І. Бондаренко, у підсумку проблемними питаннями  розвитку мережі автомобільних  доріг загального користування місцевого значення були визначені такі:

-        неналежний технічний стан мережі доріг, особливо у гірській та сільській місцевості, що зумовлено недостатнім та нестабільним фінансуванням дорожньої галузі області, що не дозволяє проводити будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт мережі доріг області в необхідних обсягах з доведенням термінів експлуатації дорожнього покриття до міжремонтних строків, щорічно зростають обсяги руйнування автодоріг;

-        постійне зростання інтенсивності дорожнього руху і навантаження на автодороги, що призвело практично до повного зношення дорожнього одягу і створенню загрози безпеці дорожнього руху;

-        через відсутнє фінансування не завершено будівництво розпочатих об’єктів та не введено в експлуатацію жодного кілометра на дорогах загального користування області, розбудову міжнародних пунктів пропуску та під’їзних доріг до них;

-        відсутність фінансування на ремонт штучних споруд (мостів та інше), більша частина яких знаходиться в аварійному стані (а мостів на Закарпатті, до речі, більше тисячі!);

-        відсутність коштів на проведення паспортизації мережі автомобільних доріг загального користування місцевого користування та штучних споруд на них та оформлення державних актів на землю (службою автомобільних доріг у Закарпатській області 01.01.2018 передано облдержадміністрації застарілу документацію на автомобільні дороги місцевого значення, а також на частину автомобільних доріг місцевого значення відсутні державні акти на землю);

-        наявність доріг загального користування місцевого значення, що прилягають до державних кордонів України та з’єднують дороги державного значення потребують передачі їх на баланс Служби автомобільних доріг (згідно Закону України “Про автомобільні дороги”);

-        відсутність фінансування за рахунок експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у області, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури області („митний експеритмент”);

-        порушення водіями великовагового автомобільного транспорту пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, яким забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення. В області діє тільки один пересувний пункт габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі державного значення Київ – Чоп, біля санаторію „Карпати”. Ділянка, на якій він розміщується, за інформацією управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області, потребує ремонту.

Ці та інші проблемні питання і лягли в основу документу-підсумку наради. Вже з них, очевидно, будуть зроблені висновки та дані відповідні доручення. Головне ж, що, за словами І. Бондаренка, кожна яма на дорозі має ім’я свого виконавця ремонтних робіт, тому відомо, з кого питати…  

uzhgorod.net.ua

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

  Надіслати другу