Кочути – брати-ювеліри з Ужгорода, які перетворили юнацьке захоплення на справу життя

Їхня історія почалася з мрії. Вони закохали і продовжують закохувати у свої роботи кожного, хто хоч раз глянув на них. Про цих хлопців кажуть, що все, чого вони торкаються, – перетворюється на золото.

Брати з дитинства звикли творити щось своїми руками. Перші прикраси з олова та міді почали робити ще в школі. Підлітками захопилися історичною реконструкцією: самі клепали собі обладунки, "плели" кольчуги, кували мечі.
Майданчиком для експериментів слугувала батькова майстерня. Тут же, зачаровані романтикою Середньовіччя, хлопці готували реквізит для вогняних вистав, які самі ж і влаштовували на публіку.
Професійно займатись прикрасами Кочути почали тільки з 2011 року. Підійти професійно до цієї справи допомогла інженерно-технічна освіта в усіх трьох. А секрети ювелірної справи дізнавались самостійно з книг та інтернету.
Опанувавши технологію обробки металів, майстри хенд-мейду виточили свій непідробний стиль, власну авторську методику – це й допомогло завоювати популярність і любов шанувальників.

Що цікаво, назву бренду Kochut та логотип придумав і намалював старший із братів – Юрій, поки заліковував опіки, отримані під час підготовки до одного з фаєр-шоу.
Фото перших робіт хлопці виставляли в соцмережах. А вже нині бренд Kochut входить у двадцятку найпопулярніших інстраграм та фейсбук-сторінок українських рітейлерів.

Однак на цьому хлопці не стали зупинятися. Свою ювелірну майстерність Кочути застосували до роботи з деревом, поєднавши столярні традиції із сучасними технологіями.
Брати відкрили окрему майстерню, де виготовляють дизайнерські столи з цільної деревини в поєднанні з епоксидною смолою. Власні шоу-руми хлопцям вдалось відкрити не лише в Ужгороді та Києві, але й у центрі Відня. Окрім цього, у бренду є дистриб’ютори з Німеччини та Англії.
Секрет успіху Кочутів – їхня єдність і наполегливість доводити розпочате до кінця. А ще – одна на трьох батьківська наука: не лінуватися працювати, бути відповідальним за свої вчинки, і за будь-яких обставин залишатися людьми.
Джерело: 24tv.ua
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Від локального серіалу до великих екранів: як створюється повнометражна «Наша файта»
- Перший пам’ятник Ужгорода
- Безпечна вода і гідні санітарні умови як основа здоров’я дітей: UNICEF та NEEKA посилюють співпрацю в Ужгороді
- В Україні зростають ціни на житло у 2026 році: на якому місці Ужгород в рейтингу?
- Підтримка ВПО з Луганщини: в Ужгороді відбувся візит до гуманітарного штабу Новоайдарської громади
- Рік Родини розпочала Мукачівська греко-католицька єпархія
- "Не маємо залишати сім'ї сам на сам із болем": в Ужгороді вийшли на акцію-нагадування про полонених і зниклих безвісти
- Музей Федора Манайла в Ужгороді: побачити життя митця на власні очі
- Втрачений Ужгород: про що писали міські газети 100 років тому, у січні 1925 року
- Дитячі голоси вітають ужгородців у міському транспорті
- Сьогодні – Водохреще, або Богоявлення Господнє: все, що потрібно знати про свято
- Ужгородський скансен у 2025 році: понад 110 000 відвідувачів, 800 екскурсій, 50+ виставок і 60 подій
- Пішов до ЗСУ ще до повномасштабного вторгнення: медик з Ужгородщини четвертий рік рятує життя на фронті
- Новорічне порося. Як Ужгород святкував Новий рік 100 і більше років тому?
- Першими новонародженими 1 січня 2026 року в Ужгороді стала двійня дівчаток
- Богдан Андріїв: "Із Новим роком! Хай 2026-ий принесе Україні Перемогу, мир і довгоочікуване повернення всіх, хто зараз далеко – на фронті чи вимушено за кордоном"
- Регіон двох календарів: як закарпатці шукають компроміси між звичками, традиціями, церквою й новим календарем
- Богдан Андріїв: «Щиро вітаю із Різдвом! Нехай у кожній оселі панують злагода, тепло і віра в Перемогу»
- Військових в Ужгородській міській лікарні волонтери пригостили кутею
- Втрачений Ужгород: як у місті католики Різдво відзначали

До цієї новини немає коментарів