Кочути – брати-ювеліри з Ужгорода, які перетворили юнацьке захоплення на справу життя

Їхня історія почалася з мрії. Вони закохали і продовжують закохувати у свої роботи кожного, хто хоч раз глянув на них. Про цих хлопців кажуть, що все, чого вони торкаються, – перетворюється на золото.

Брати з дитинства звикли творити щось своїми руками. Перші прикраси з олова та міді почали робити ще в школі. Підлітками захопилися історичною реконструкцією: самі клепали собі обладунки, "плели" кольчуги, кували мечі.
Майданчиком для експериментів слугувала батькова майстерня. Тут же, зачаровані романтикою Середньовіччя, хлопці готували реквізит для вогняних вистав, які самі ж і влаштовували на публіку.
Професійно займатись прикрасами Кочути почали тільки з 2011 року. Підійти професійно до цієї справи допомогла інженерно-технічна освіта в усіх трьох. А секрети ювелірної справи дізнавались самостійно з книг та інтернету.
Опанувавши технологію обробки металів, майстри хенд-мейду виточили свій непідробний стиль, власну авторську методику – це й допомогло завоювати популярність і любов шанувальників.

Що цікаво, назву бренду Kochut та логотип придумав і намалював старший із братів – Юрій, поки заліковував опіки, отримані під час підготовки до одного з фаєр-шоу.
Фото перших робіт хлопці виставляли в соцмережах. А вже нині бренд Kochut входить у двадцятку найпопулярніших інстраграм та фейсбук-сторінок українських рітейлерів.

Однак на цьому хлопці не стали зупинятися. Свою ювелірну майстерність Кочути застосували до роботи з деревом, поєднавши столярні традиції із сучасними технологіями.
Брати відкрили окрему майстерню, де виготовляють дизайнерські столи з цільної деревини в поєднанні з епоксидною смолою. Власні шоу-руми хлопцям вдалось відкрити не лише в Ужгороді та Києві, але й у центрі Відня. Окрім цього, у бренду є дистриб’ютори з Німеччини та Англії.
Секрет успіху Кочутів – їхня єдність і наполегливість доводити розпочате до кінця. А ще – одна на трьох батьківська наука: не лінуватися працювати, бути відповідальним за свої вчинки, і за будь-яких обставин залишатися людьми.
Джерело: 24tv.ua
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Олександр Михалко: характер, сильніший за страх
- Рятувальники навчають дітей Ужгорода важливих правил життя
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Михайло Гаврилець: «Проктологія – це не про страх. Це про якість життя»
- Кнопки термінового виклику поліції: як працюють, в яких населених пунктах є на Закарпатті
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Понад 82 тисячі випадків від початку сезону: яка ситуація з грипом та ГРВІ на Закарпатті
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- Багатогранний Роман Мурник: любов до металу та скульптур
- У Закарпатській області всі станції переливання крові працюють в особливому режимі
- Чеський журнал «СAS» написав про закарпатських чехів та словаків
- "Герої серед нас": вечір пам'яті військовослужбовця Сергія Кузнєва провели в науковій бібліотеці УжНУ
- Меморіальна дошка владики Мілана Шашіка в Ужгородському скансені
- Музеї творчості художника Володимира Микити: як доньки митця популяризують його спадщину
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого

До цієї новини немає коментарів