Кочути – брати-ювеліри з Ужгорода, які перетворили юнацьке захоплення на справу життя

Їхня історія почалася з мрії. Вони закохали і продовжують закохувати у свої роботи кожного, хто хоч раз глянув на них. Про цих хлопців кажуть, що все, чого вони торкаються, – перетворюється на золото.

Брати з дитинства звикли творити щось своїми руками. Перші прикраси з олова та міді почали робити ще в школі. Підлітками захопилися історичною реконструкцією: самі клепали собі обладунки, "плели" кольчуги, кували мечі.
Майданчиком для експериментів слугувала батькова майстерня. Тут же, зачаровані романтикою Середньовіччя, хлопці готували реквізит для вогняних вистав, які самі ж і влаштовували на публіку.
Професійно займатись прикрасами Кочути почали тільки з 2011 року. Підійти професійно до цієї справи допомогла інженерно-технічна освіта в усіх трьох. А секрети ювелірної справи дізнавались самостійно з книг та інтернету.
Опанувавши технологію обробки металів, майстри хенд-мейду виточили свій непідробний стиль, власну авторську методику – це й допомогло завоювати популярність і любов шанувальників.

Що цікаво, назву бренду Kochut та логотип придумав і намалював старший із братів – Юрій, поки заліковував опіки, отримані під час підготовки до одного з фаєр-шоу.
Фото перших робіт хлопці виставляли в соцмережах. А вже нині бренд Kochut входить у двадцятку найпопулярніших інстраграм та фейсбук-сторінок українських рітейлерів.

Однак на цьому хлопці не стали зупинятися. Свою ювелірну майстерність Кочути застосували до роботи з деревом, поєднавши столярні традиції із сучасними технологіями.
Брати відкрили окрему майстерню, де виготовляють дизайнерські столи з цільної деревини в поєднанні з епоксидною смолою. Власні шоу-руми хлопцям вдалось відкрити не лише в Ужгороді та Києві, але й у центрі Відня. Окрім цього, у бренду є дистриб’ютори з Німеччини та Англії.
Секрет успіху Кочутів – їхня єдність і наполегливість доводити розпочате до кінця. А ще – одна на трьох батьківська наука: не лінуватися працювати, бути відповідальним за свої вчинки, і за будь-яких обставин залишатися людьми.
Джерело: 24tv.ua
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Ужгород отримав 13 нових цифрових маршрутів, створених школярами
- 185 малюків народилися у квітні в Ужгороді
- В Ужгороді презентували книгу «Карпатські контрасти»: про що вона
- Перевірка овочів та фруктів на вміст нітратів в Ужгороді: чи фіксують у них перевищення рівня токсичності
- Шлях пацієнта: від першого симптому до стентування у кардіоцентрі
- Під час «Сакура фесту» в Ужгороді на військо зібрали понад 1,2 млн грн
- «90% пацієнтів можуть чекати»: як працює кардіохірургія на Закарпатті
- Навчання під звуки скрипки: як в Ужгороді заснували першу в Європі школу для ромів
- Ради ВПО: інструмент впливу чи формальність
- Пече органічний хліб та мріє про власну пекарню: історія переселенки Ірини Стасенко, яка почала нове життя на Закарпатті
- Музейний лекторій: русалки, мавки, повітрулі, потерчата у світогляді закарпатців
- Великдень в Ужгороді: як освячували кошики в храмах міста
- Богдан Андріїв: "Світло Воскресіння Христового – наша віра і сила"
- Великдень на Закарпатті 100 років тому: фото та традиції предків (ФОТО)
- Тромб, який міг коштувати життя: як закарпатські лікарі рятують захисницю України
- Лікар-стоматолог Олег Орос лікує безкоштовно зуби ветеранам війни та військовим
- Втрачений Ужгород: будівля ощадної каси
- ТОП-10 закарпатських екскурсій
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: «Весна» Михайла Михайлюка
- Писанки, паска й обряди: особливості Великодня на Закарпатті

До цієї новини немає коментарів