Як у ромських таборах Закарпаття намагаються пригальмувати поширення COVID-19

Тривожні повідомлення з’явилися і на Закарпатті. Разом із можливістю тестувати людей, все частіше підтверджуються й випадки виявлення коронавірусної інфекції. Зафіксовано першу смерть. А це означає, що COVID-19 вже поміж нас, а не тільки у новинах із віддалених країн, – пише Varosh.

Через недостатню кількість тестів про реальну кількість хворих на Закарпатті можна тільки здогадуватися. Враховуючи географічне розташування та кількість громадян, які займаються сезонними заробітками закордоном, наша область перебуває у зоні особливого ризику.

Чимала частина заробітчан – представники ромської національності. Загалом на Закарпатті знаходиться 140 ромських поселень. Мукачівське, Берегівське та Виноградівське є найчисельнішими в державі. Третина усіх українських ромів проживає на Закарпатті. А от санітарні норми там украй низькі. При цьому сім’ї зазвичай багатодітні, родинні контакти тісні, локальні табори густо населені, в одному будинку проживає кілька поколінь.

Ромські громадські організації, волонтери та активісти розпочали масову інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення. Завдяки підтримці місцевих органів державної влади, благодійним фондам та пожертвам бізнесменів людям роздають медичні маски, антисептичні засоби, ліки та продуктові набори. На жаль, цього вкрай мало, аби запобігти масовому зараженню. Адже у багатьох поселеннях найголовнішою проблемою впродовж багатьох років є низькі санітарно-гігієнічні умови.

Депутат Ужгородської міської ради, юрист, голова ГО «Об’єднання ромів Ужгорода» Мирослав Горват наголошує, що ромське населення є найбільш незахищеним перед коронавірусом. Питної води у таборах практично немає. Де-не-де встановлені колонки, але на більшості вулиць елементарно відсутня можливість помити руки. Натомість навколо багато стихійних сміттєзвалищ. Ризики інфекційного зараження саме в цих локаціях дуже високі. Тому депутат вже звернувся до міського голови Ужгорода з проханням допомогти вивезти сміття із таборів.

За інформацією активістів ромських громад, протягом останнього місяця на Закарпаття із заробітків повернулося від 5 до 7 тисяч ромів, і це лише ті, які заявили про себе. За візуальним спостереженням, 20% з них намагаються дотримуватися правил самоізоляції. Інші – ведуть звичайний спосіб життя. Лише 5% людей одягають маски, інші їх просто не мають.

– Якщо бути відвертими, то мало хто сприйняв серйозно інформацію про нові правила карантину та покарання за їх дотримання, – каже Сергій Чічак, представник ГО «Рома», юрист-консультант. – Лише в Ужгород зараз повернулися 150 людей із заробітків. Волонтери говорили з ними, наголошували на самоізоляції, але вони нарікають, що роботи не мають і повинні шукати якийсь підробіток, щоб прогодувати сім’ю. Розумієте, це такий народ, який споконвіків живе одним днем і ніколи довго не сидить вдома. Тому зараз важка ситуація.

Журналіст Віктор Човка працює на ужгородській телестудії та готує матеріали про життя місцевих ромів.  Він відстежує ситуацію із зараженням ромів у світі. Каже, наразі є інформація лише  про 4 ромів у Франції, які захворіли на коронавірус. На Закарпатті офіційних випадків інфікування немає. Однак немає і масового тестування ромів. Віктор у своїх телепрограми веде інформаційно-роз’яснювальну роботу ромською мовою, наголошуючи на правилах дотримання карантину та санітарної гігієни.

Хибна думка вважати, що роми загартований народ і хвороби до них не чіпляються, – підкреслює Мирослав Горват. – Насправді представники цієї національної меншини мають такі ж недуги, як і всі люди, а найбільше хворіють на ГРВІ та туберкульоз. Також останнім часом спостерігається різке збільшення кількості смертей, у тому числі через респіраторні та захворювання органів дихання. Дуже повільно впроваджується національна кампанія з укладання декларацій із сімейними лікарями та терапевтами.

Інформування, бесіди та застереження – єдиний доступний наразі метод  профілактики масового зараження ромів коронавірусом, – наголошує Мирослав Горват. – Ми постійно звертаємося через соціальні мережі до людей, проводимо розмову телефоном зі знайомими, з лідерами думок, щоб просили всіх бути вдома, навіть якщо симптомів немає. Підключили релігійні організації і священників всього Закарпаття, аби зверталися до прихожан.

Пастор протестантської церкви Сергій Барта розповідає, що 90%  ромів Мукачева, звідки він родом, – люди дуже віруючі. Вони звикли повністю покладатися на Бога і нової хвороби не дуже бояться. Однак саме Мукачівщина першою на Закарпатті зіткнулася зі стрімкою появою випадків зараження COVID-19. Тому тут шукають способи, як запобігти поширенню інфекції і роль священиків вважають однією з головних.

В Ужгороді усі 5 церков, які відвідують роми, ведуть трансляції онлайн. Їх підтримали інші міста і села області.

– Ми розуміємо загрозу зараження коронавірусом у місцях масового скупчення людей. Перейшли в онлайн і ведемо трансляції богослужінь у прямому ефірі. Крім того, створили сторінку у соціальній мережі і вже маємо більше 300 підписників. Поволі, але люди починають розуміти, що зараз так потрібно і що це не суперечить вірі і канонам церкви, – зазначає Сергій Барта.

8 квітня у світі відзначають Міжнародний день ромів. Вперше з цього приводу на Закарпатті не буде гулянь із запальними танцями й піснями, концертами та іншими масовими заходами. Культурні товариства, творчі колективи з розумінням поставилися до обмежень і готуються до виступів онлайн. Усвідомлення небезпеки об’єднало громаду. Біда не має національності. Ромські активісти шукають способи вберегти сім’ї ромів та пережити важкі часи з найменшими втратами.

Лариса Липкань, Varosh

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі