Карантинові мандри: на Закарпатті реальні гіди синхронізувалися з віртуальними туристами

БІЛЬШІСТЬ ЛЮДЕЙ ПЕРЕГЛЯДАЄ ЦІ ЕКСКУРСІЇ В ЗАПИСІ, ЦЕ ЗБІЛЬШУЄ АУДИТОРІЮ

- На початку року у мене була звична підготовка до весняного туристичного сезону: отримував замовлення, формував програми і складав графік екскурсій, - розповідає про свій досвід віртуальних екскурсій закарпатський гід Ігор Гуледза. - Звісно, на фоні все частіше з’являлися новини про коронавірус. І щоразу вони ставали тривожнішими. Незадовго до запровадження карантину почав отримувати перші відмови від запланованих турів. Інші мої клієнти випромінювали більше оптимізму та переброньовували відпочинок на пізніші дати. Зрештою, стало зрозуміло, що швидко це не закінчиться. Треба було пристосовуватися до нових реалій.

Ще наприкінці березня мене запросили долучитися до проєкту #карантинмандри. Тут зібралися екскурсоводи з різних куточків України, аби наживо показати і розказати про свої міста, я розповідав про Мукачево. До речі, Закарпаття мало чи не найчисельнішу делегацію. Крім мене, було залучено ще чотирьох гідів.

Завдяки цьому проєкту опанував нові практичні навички роботи онлайн за допомогою різних програм. Наприклад, до віртуальних екскурсій ніколи не використовував платформу Zoom. Довелося освоїти, почитати, зробити відповідні налаштування. З'ясував, що Zoom можна синхронізувати з Фейсбуком, працював також над цим. Зрозумів, що це вимагає потужного комп'ютера. Також для того, аби під час прямого ефіру було добре зображення і звук, довелося перейти на інший, дорожчий тариф свого оператора — такий, що дає можливість наживо стрімити в 4G.

Опанувавши ці знання, провів кілька закритих ефірів для збірних груп і відкриту онлайн-екскурсію Мукачевом. Такий формат став чи не єдиною можливістю здійснити мандрівку за умов, коли багато людей сидять вдома, - каже гід.

Зрозуміло, що віртуальні мандри не є повноцінною заміною реальних подорожей, акцентує Ігор Гуледза.

- Особисто мені на початку трохи важко було звикнути «спілкуватися» з камерою чи телефоном замість людей. Проте дуже швидко цей дискомфорт минув. Я в принципі проводив 99% екскурсій для незнайомих людей, тому не було особливих незручностей в тому, щоби проводити мандрівки для інтернет-аудиторії. Єдине - потрібно було звикнути дивитися не в очі, а в камеру, це вимагало додаткової уваги. Крім того, на відміну від звичайних екскурсій, тут я не до кінця розумію, як люди реагують на мої слова. Тому намагаюся повільніше говорити, ніж зазвичай, якісь речі детальніше пояснювати.

Чи стежу за кількістю відвідувань? Ні, не звертаю на це якоїсь надзвичайної уваги. Це не “пунктик” для мене. До речі, помітив, що більшість людей переглядають ці екскурсії в записі. Тобто, виклавши екскурсію в Інтернет, ти продовжуєш набирати аудиторію. Тому фактично ці віртуальні мандри відвідує більше людей, ніж в реальності, - наголошує Гуледза.

- Зараз я продовжую стежити за новинами і намагаюся зрозуміти, який вплив матиме ця ситуація на галузь. Під час своєї онлайн-екскурсії поцікавився у глядачів, коли вони наважаться знову подорожувати та за яких умов? На моє здивування багато людей відповіли, що спланують подорож якомога швидше. При цьому додали, що з обов’язковим дотриманням усіх норм безпеки та гігієни. Однозначно після карантину в моєму «портфелі екскурсовода» будуть, крім світлин, листівок та інших матеріалів, ще й рукавички, маска та санітайзер.

Загалом, я далекий від думки, що в майбутньому все повернеться на свої місця в туризмі. Думаю, онлайн-формат нікуди не подінеться. У мене - так точно! Планую використовувати цей канал спілкування з аудиторією і надалі. Досвід показав, що він може органічно доповнювати класичні екскурсії. Зараз особисто для мене це більше іміджевий проєкт, хоча знаю колег, які пробують монетизувати це, заробляти — хтось бере гроші за, власне, екскурсії, хтось просить людей, яким сподобалося, перераховувати на картку як благодійний внесок. Я ж завдяки цим екскурсіям маю можливість спілкуватися з постійними клієнтами, шанс знайти нових і сподіваюся вже зустрітися з ними всіма на екскурсіях після карантину. До речі, проєкт #карантинмандри продовжили. Наступна мандрівка зі мною запланована 10 травня в замку Паланок. Запрошую! - каже Ігор Гуледза.

ПОДИВИВСЯ ЗАПИС ВІДЕОЕКСКУРСІЇ І ЗРОЗУМІВ, ЩО ВЕСТИМУ ТІЛЬКИ ПРЯМІ ЕФІРИ

- До карантину я мало пробував онлайн, звісно, знімав відео раніше і викладав їх, але це була діяльність для промоції своїх послуг як екскурсовода, - каже закарпатський гід Максим Адаменко. - Перед тим, як самому почати проводити такі екскурсії, вирішив повчитися у колег. Почитав дещо, проглянув віртуальну подорож, яку проводив колега з Херсона: просто сидів удома біля компа і дві години розказував про місто, показуючи фото. Зрозумів, що я так не робитиму, бо вже на сороковій хвилині ти втрачаєш інтерес і додивляєшся лише з поваги до спікера. Тому вирішив для себе, що проводитиму тільки онлайн-екскурсії з відеотрансляцією у реальному часі. Вивчив для цього програму Zoom, зрозумів, що безплатно працювати на цій платформі не вийде, придбав платний пакет, який дає можливість стрімити на YouTube та Facebook. Уперше спробував це на онлайн-екскурсії сакуровими містами, а коли почало виходити, радості було, як в малої дитини! - зізнається гід.

- Щодо психологічних моментів, — каже Адаменко, - спочатку це стрес, ти хвилюєшся, бо це те, чого раніше не робив. Але досить швидко отримуєш нові скіли: треба постійно “тицяти” на екрані пальцем, показуючи людям деталі, про які розповідаєш. Також треба дивитися одночасно і в камеру, і під ноги, бо можна перечепитися. Ти багато відволікаєшся — люди пишуть коменти, ставлять плюсики, запитують. Це все збиває з думки, але на питання мусиш відповідати, бо це вияв поваги та інтерактив.

- За час карантину я вже провів кілька таких екскурсій Закарпаттям, бачу, що це добре заходить, мені це дає нових підписників (+1000 людей за місяць, які додалися, це гарний показник збільшення аудиторії) та накручує відвідуваність моєї сторінки, відповідно, мої інші публікації “вилазять” частіше. Тобто, це вклад іміджевий насамперед. Але ці віртуальні екскурсії можна монетизувати, - каже Максим.

- Я вирішив і дав оголошення на своїй сторінці, що двічі на тиждень буду робити постійно платні онлайн-екскурсії, плюс - зараз веду онлайн-марафон з ТОП-виноробами Закарпаття. На щотижневі віртуальні мандрівки поставив ціну - 50 грн. Проводитиму, навіть якщо буде одна людина — це такий спорт, - жартує Макс, - аби тримати себе у формі. Наразі мова йде про екскурсії містом Мукачевом та замком Паланок, вибрав передусім ці локації тому, що там добре покриття, це дає можливість вести якісну трансляцію, - каже Адаменко.

Гід зробив форму реєстрації з системою оплати, після того клієнт може отримувати посилання на стрім і дивитися екскурсію онлайн.

- Якихось відчутних заробітків це поки що не дає, - зізнається Максим, - але я від ідеї не відмовлятимусь. Крім того, хочу спробувати варіант замовних онлайн-екскурсій з місць, куди нема масового доступу.

Максим розповідає, що не робив якихось спеціальних вкладень у техніку та ґаджети для таких екскурсій.

- Стабілізатор під смартфон у мене був, це давня інвестиція, але без неї тут не обійтися. Як і без якісного смартфона. Зараз не вистачає освітлення професійного, бо є ідея робити нічні екскурсії. Також має значення звук, бо коли дме вітер, нічого не чутно. Я випадково знайшов стару мобільну гарнітуру, але мікрофон довелося замотати в поролон. Так і використовую. На смартфоні маю дві сім-карти, часом доводиться перемикати, аби була краща якість відео. Веду трансляції в повсякденному одязі, в костюми гроші не вкладав, їх все одно не видно, немає сенсу, - розповідає Максим Адаменко про деталі процесу проведення екскурсій за допомогою ґаджетів.

- Що далі? Однозначно, використовуватиму цей новий досвід. Мені дуже сподобалася ідея ремоут-туризму, яку запустили на Фарерських островах. Там чувак одягає каску з відеокамерою, а клієнт може ним керувати, як у відеогрі — за допомогою спеціального додатка на телефоні з допомогою джойстика (стрілок та кнопок). Тобто, тобою управляє людина, яка гуляє на такій екскурсії: натискає “вправо” — ти йдеш управо, “прямо” — йдеш, значить, прямо, “підстрибнути” — то мусиш підстрибнути. Мені було б цікаво провести таку екскурсію в Паланку. Для цього можна використати голосове управління.

Тому я віртуальні екскурсії розвиватиму, й, очевидно, підійматиму ціну. Можливо, спробую квести Мукачевом з призом, наприклад, кошиком від закарпатських крафтових виробників, - прогнозує Максим Адаменко.

БУЛО Б РОЗУМНО ЗАЛИШИТИ НА РИНКУ ВІРТУАЛЬНІ ТУРПОСЛУГИ Й НАДАЛІ

Після розмов із закарпатськими гідами, які впроваджують нову форму активностей у регіональному туризмі, поставила кілька запитань Олександру Ковалю, директору порталу “Турінформ Закарпаття”. Поцікавилася, зокрема, наскільки активно Закарпаття включилося у практику віртуальних екскурсій і що це вийшов за продукт на регіональному турринку?

- Якщо розглядати сектор туризму Закарпаття, то екскурсоводи згуртовані найкраще, включення в роботу мегаактивне, - каже Коваль. - Сьогодні це коло з 15-20 осіб, ядро ідеї онлайн-екскурсій, та, зокрема, їх різновидів «Міні-скульптурки наживо».

«Міні-скульптурки наживо» - це проєкт популяризації територїї через мініскульптури. Ідея виникла в Ужгороді, де їх найбільша кількість в Україні. Але вже сьогодні мініскульптурки об'єднують міста та території, до прикладу, міні скульптура Ференца Ліста є в Чернівцях, Ужгороді та Будапешті, чи Швейка, який є, окрім України, ще у Польщі, Словаччині, Чехії. Це цікаві історії та факти, про які розповідатимуть екскурсоводи під час онлайн-екскурсії в цьому проєкті.

- Яка аудиторія цих екскурсій, яка приблизно кількість людей стежить за ними онлайн чи потім переглядає, коли викладають відео в доступ?

- На першу онлайн-екскурсію зареєструвалось понад 500 осіб, а потім відео у записі лише у перші два дні переглянуло ще +3 тисячі осіб. І це аудиторія з різних країн, не лише з України, - каже Коваль. - Головна сторінка у мережі Facebook, через яку йде трансляція - «Вільна екскурсія – ВЕЗ». Це регіональна ініціатива, що об'єднує екскурсоводів та з 2012 року проводить регулярні безкоштовні екскурсії (офлайн) в усіх районах Закарпаття. Тепер із такими екскурсіями перейшли і в онлайн.

- Чи реально на цьому щось заробити гідам, які зараз без роботи? І скільки треба вкласти, щоб почати проводити такі екскурсії, якщо не маєш достатньо техніки. Які нові навички потрібні гіду для цього?

- Це складне питання, адже більшість екскурсоводів не займались професійним розвитком власного онлайн-позиціювання, лише одиниці активно розвивали свій персональний бренд у соціальних медіа до карантину. Це фактор, який стримує розвиток монетизації послуг онлайн-екскурсій. Люди, втім, готові сплачувати за унікальність і цінність подачі інформації, харизму екскурсовода. Але тут потрібно ще бути продавцем.

До карантину переважна більшість екскурсоводів отримувала замовлення через організованих операторів ринку, вони не самостійно продавали себе, тож і не мали власних баз даних екскурсантів, клієнтів, несистемно давали контент. Тому просто вийти і сказати, мовляв, заплатіть мені, а я проведу – це складно. Але маємо вже випадки, коли екскурсоводи пробують на цьому заробляти і це справді виходить. Вартість наразі невисока — 50 грн з особи.

Щодо техніки та ресурсу. Сьогодні смартфони та мобільний інтернет мають усі, тож ресурс мінімальний. Щодо нових навичок, то тут мова йде перш за все про роботу з онлайн-сервісами та монтажем відео. Сьогодні це не складно, можна самому розібратись. Ще б додав, що багато хто починає планувати ефір, а тут уже додаються і навички режисера, диктора, оператора, тобто три в одному. І це дуже круто, бо це збільшує конкурентні переваги та дозволяє бути ближчим до аудиторії через засоби онлайн-комунікації.

- Чи залишиться практика віртуальних екскурсій надалі в закарпатському туризмі, після виходу з карантину? Чим вона може бути корисною?

- Група активних екскурсоводів, яка це робить, робила щось схоже і до карантину, з 2012 року, тому точно можна сказати, що ці ініціативи триватимуть. Більше того, кожен екскурсовод може це робити самостійно, привертати цим увагу до своєї унікальності. Але це залежить від компетенцій кожного, розуміння, для чого воно та як ним скористатись. Це все ж таки елемент позиціювання та просування як території, маршруту, різновиду туризму, так і екскурсовода, який має шанс здобути ще більшу популярність, а отже, й кількість замовлень. Я, власне, завжди кажу, що потрібно працювати над своїм брендом. Це формує бажання до комунікації, спілкування, замовлення, а згодом монетизується в доходи екскурсовода.

Тетяна Когутич, Ужгород

ukrinform.ua

Фото Сергія Гудака

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі