Санітайзери і температурний скринінг на кожному кроці, або ж безпека понад усе: як Туреччина приймає українських туристів

Санітайзери і температурний скринінг на кожному кроці, або ж безпека понад усе: як Туреччина приймає українських туристів
Із 1 липня, тобто з відновленням авіасполучення з Туреччиною, до Анталії вже прилетіли понад 20 тисяч українців. Таку цифру днями озвучив консул України в цьому місті В’ячеслав Хоменко. Наразі вже відомі перші відгуки туристів, які повернулися додому. Ми теж встигли відвідати середземноморське узбережжя і на власному досвіді розповідаємо, як же нині відпочивається в Туреччині в умовах світової пандемії COVID-19. Чи безпечно? Чи дотримуються карантинних вимог? Як зустрічають туристів і хто відпочиває в країні? 

 

Перших туристів у Туреччині зустрічають мало не з хлібом-сіллю: турки, які й досі вирізнялися сервісом та гостинністю, зараз, у період кризи, наче подвоїли її. Посмішки не сходять із облич, кожному гостеві заглядають в очі, намагаючись вгадати бажання, попереджають примхи, закривають очі на не дуже важливі вимоги. Водночас панує контроль усіх за всіма. Але про все по порядку.

Страхування, дистанція і політ у масці – чи так страшно?  

Перш за все, слід почати з того, що всім туристам в Україні зараз пропонують ще перед вильотом страхування від COVID-19 на випадок зараження і занедужання в чужій країні. На 4 дорослих осіб нашій родині це обійшлося в 69 євро. Страхування включає оплату лікування, тестування та повернення в Україну по завершенні лікування. Зваживши всі «за» і «проти» ми вирішили, що краще побоятися, ніж налякатися, і застрахували всю родину.

Летіли зі Львова в Анталію, відтак доїжджали до Кемеру. Туроператор попередив, що на посадку слід приїхати не за дві години, як зазвичай, а за три. Подумалося: очевидно, додатковий контроль в аеропорту та самому літаку може справді подовжити термін реєстрації на рейс, тож приїхали заздалегідь. Щоправда, нічого, що виходило би «за межі», не сталося: температурний контроль при вході в будівлю летовища – ось і всі додаткові заходи. Попри очікування, що висидіти весь час у масках буде складно, насправді все не так страшно. Ні за час перебування в аеропорту, ні під час самого польоту маски не заважали.

Аеропорт Анталії зустрів більшою, ніж  Україні, кількістю санітайзерів та занадто частими нагадуваннями про масковий режим, миття рук та необхідність дотримуватися дистанції. Навіть кожне друге сидіння в залах очікування заклеїли спеціальними стрічками. У нас же обійшлися тільки наліпками-попередженнями, які, відверто кажучи, нас, українців, не дуже й спонукали до дотримання карантинних вимог. Принаймні у Львові люди порушували дистанцію з особливою регулярністю. 

Туристів, як нам і обіцяли, розвозили по готелях в автобусах, заповнених на 50 %. Кожен гість отримав маски та інформацію, куди звертатися в разі необхідності, яка ситуація з поширенням захворюваності в самій Туреччині, на що звертати увагу під час перебування, чого варто боятися, чого – ні. У готелі при вході – температурний скринінг, дезінфекція валіз та ввічливе прохання максимально дотримуватися карантинних вимог. Задля власної безпеки в першу чергу.   

Порожні готелі в умовах карантину: вільні лежаки, купа офіціантів та постійне прибирання

На пляжі, здається, тільки українці та турки, може, поодинокі гості є і з інших країн, але вони десь губляться в загальній масі. Київ, Дніпро, Запоріжжя, Львів, Ужгород, Одеса та Чернівці – в кожному готелі географічно присутня майже вся Україна.

Нашій родині, відверто кажучи, просто пощастило: готель, до якого купили путівку, відкрили буквально за три дні до нашого прильоту – 20 липня. З нагоди відкриття і з метою якнайшвидшого заповнення вартість путівки виявилася прийнятною, принаймні знайомі, які третій раз поспіль літають саме в це місце, кажуть, зазвичай платять рівно вдвічі дорожче. На наших очах тут буквально ще розкладають вазони з квітами, встановлюють світлове обладнання, виконують ті чи інші роботи. Заповнення готелю становить 15-17%, що близько 400 осіб. У сусідніх готелях у середньому 60, а зрідка і всі 80 % номерного фонду заселені. Нам, повторюся, щастить: лежаків вистачає, більше того, стоси нерозкладених на пляжі ще запаковані під чохлами, у чергах стояти не треба, офіціанти встигають обслуговувати. Одне слово, райські умови... І страшно уявити, коли тут відпочиває 2500 туристів, на що готель і розрахований…

До речі, у тім, що криза сильно вдарила по Туреччині, переконуємося, придбавши невелику морську прогулянку: узбережжя Кемеру, яке зазвичай переповнене гостями, зараз сумне і безмовне. Поодинокі готелі відчинені, так само тільки подекуди на пляжах видніються люди і чути дитячий сміх. Окремі території, наче у фільмах про постапокаліптичний світ – порожні, з зачохленими лежаками та парасолями-тентами, які нікого не захищають від тіні… Саме тому, напевно, в тих готелях, які відчинені, туристам радіють, наче бачать їх уперше.

Окремо слід сказати про харчування: у ресторанах, столовій усі зони зі стравами та напоями відгороджені спеціальною стрічкою. Туристи на відстані з метр просять офіціантів покласти їм на тарілку ту чи іншу страву, два чи три помідори, саме отакого соусу і тільки ту рибину. Все покладуть і передають гостеві. І якщо ви вже взялися за тарілку – офіціанти її більше до своїх рук від вас стараються не брати. Хочете чогось іще – ось вам нова тарілочка чи простягніть руку, покладемо у вашу. 

Відверто кажучи, таке обслуговування хоча спершу трішки й напружувало (хочеться ж підійти, стати напроти чогось там дивовижного у мисці й роздивлятися, що воно таке), а потім дуже навіть сподобалося. Так, ти можеш набирати їжі хоч на десять тарілок, навантажити стоси різних страв, хоч по п’ятому колу повертатися за добавкою – тобі все дадуть! Але насправді – нічого цього не треба. Вистачає й двох помідорів, трішки салату та рибини... І в підсумку приємно дивитися, що на столах майже порожні тарілки, а не гори залишеної їжі, понадкушуваних фруктів та навіть не пробуваних солодощів, які потім згрібають у помиї. Можливо, офіціантів на таке дистанційне обслуговування готелям і довелося найняти більше, ніж зазвичай, але на їжі турки завдяки такому способу подачі точно економлять.    

Лайфаки для туристів, які летять у Туреччину

1. Обов'язково беріть тур у перевіреного оператора. Не полінуйтеся написати листа в готель і спитати, чи точно на ваше ім’я заброньований номер. Зазвичай турки російською на базовому рівні володіють і відповідь надішлють. Бо, кажуть, випадки, коли ти приїхав, а готель зачинений... бувають. Так, переселять в інший, але настрій вже виявиться зіпсованим.

2. Із огляду на пункт 1, виїжджайте з поповненими телефонами, щоб у разі потреби могли зв’язатися з туроператором чи своїм гідом. 

3. Не «тягніть» з дому дезінфектори – їх у готелях стільки, що ви стільки не привезете. Прибиральниці за найменшої потреби все чистять, миють, дезинфікують. Випили каву і встали зі стільчика – вже протирають... 

3. Не перегрівайтеся на сонці, не вживайте "підозрілі" фрукти чи їжу загалом, аби не спровокувати підвищення температури тіла. В такому разі спрацюють тепловізори, і, повірте, коли вмикається сирена, до вас біжать працівники готелю, а від вас інші туристи – ще той жах! Бережіть своє здоров'я, особливо зараз.

4. Якщо тепловий сканер, яких на території готелю багато, спрацює, не лякайтеся! Попросіть персонал перевірити вам температуру ще раз, і не тільки в себе. Турки самі зізнаються, що факти, коли термометри виходять з ладу, трапляються. Тому просто попросіть принести ще один термометр і переміряти температуру. 

P.S. До речі, самі ж українці називають нинішній відпочинок кодовою назвою "встигнути до 10-го". Знаєте, чому? Бо потім, після 10-го, відновлюється авіасполучення Росії з Анталією, а тоді стане не так весело...

Наталія Петерварі для uzhgorod.net.ua

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

 

04 серпня 2020р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів