Майже 45 років записів: в Ужгороді презентували третій том «Щоденників Івана Чендея»

Над впорядкуванням щоденникових записів Івана Чендея та підготовкою їх до друку всі ці роки працювала його донька Марія Чендей-Трещак. Третій том «Щоденників» охоплює період від 1982 до 1995 року — часи перебудови, розпаду Радянського Союзу та перших років незалежності України.

У коментарі Varosh Марія Чендей-Трещак розповіла: період, який охоплює останній том «Щоденників», особливо вражає точністю спостережень Івана Чендея. Каже: у записах добре видно зміну настроїв письменника: від певної віри в перебудову — до усвідомлення, що самими лозунгами систему змінити неможливо.

— Це фактично той час, коли старе вже валилося, а нове ще не створилося. Іван Чендей дуже пророче пише про те, що відбувається в державі. Про те, що нас чекає, якщо ми допустимо корупцію, якщо до влади повернуться вчорашні комуністи, якщо будемо лише співати й тішитися замість того, щоб закочувати рукави й працювати, — розповіла вона.

 

Марія Чендей-Трещак під час презентації. Фото: ЗОНУБ ім. Ф. Потушняка

Особливістю третього тому став також великий іменний покажчик, укладений професором Сидором Кіралем разом із працівниками відділу національної бібліографії Національної наукової бібліотеки ім. Вернадського. У ньому — понад тисяча імен людей, яких згадує Чендей: сучасників, культурних діячів, політиків, письменників, постатей Закарпаття, України та світу.

Третій том видали за приватні кошти. За словами Марії Чендей-Трещак, книжка двічі проходила голосування на державну підтримку видань уже під час повномасштабної війни, однак фінансування так і не отримала. У результаті родина вирішила друкувати книжку власним коштом. Її вихід приурочили до 104 річниці з дня народження письменника.

— Ми зрозуміли, що вже не маємо часу чекати. Наближалася чергова річниця від дня народження батька, і якщо є сили й натхнення — про таких постатей треба говорити щороку, — каже вона.

Про «Щоденники» Івана Чендея

Загалом робота над тритомником «Щоденників» тривала роками. Марія Чендей-Трещак згадує: почала працювати з архівом приблизно через три роки після смерті батька. Й тоді навіть не думала, що це переросте у масштабний проєкт.

 

 

 

 

Під час презентації. Фото: ЗОНУБ ім. Ф. Потушняка

Іван Чендей вів щоденники майже 45 років — від 1953 до 1997 року. Водночас це далеко не весь архів письменника. Залишилися ще окремий щоденник з часів, коли Іван Чендей проходив обов’язкову строкову військову службу, а також рукопис з нотатками «Будуємо хату» — детальна хроніка будівництва будинку в Ужгороді у часи, коли приватне будівництво фактично було заборонене.

— Це близько чотирьох десятків зошитів різного формату. Там вклеєні фотографії, газетні вирізки, коментарі батька до суспільних подій. І насправді це щоденник не про життя Івана Чендея. Це щоденник про життя Закарпаття другої половини ХХ століття, — каже Марія Чендей-Трещак.

За словами Марії Чендей-Трещак, найважливішим у роботі над щоденниками для неї було не ідеалізувати постать батька, а максимально чесно показати сам час. Адже важливіше, каже, — «читати про події й розуміти епоху».

 

Окрім власне представлення третього тому «Щоденників» під час презентації також оголосили короткі списки VІII Всеукраїнського конкурсу малої прози ім. Івана Чендея в трьох номінаціях. Нагородження переможців відбудеться 22-25 липня у межа традиційного «Чендей-фесту».

Хто такий Іван Чендей?

Іван Чендей — український письменник, перекладач, сценарист, один з ключових літераторів Закарпаття ХХ століття.

Народився 1922 року в селі Дубове на Тячівщині. Писав прозу про закарпатське село, людську гідність, пам’ять, моральний вибір, зв’язок людини з землею і традицією. Його тексти часто дуже уважні до мови, побуту й характерів закарпатців.

Найвідоміші твори: «Птахи полишають гнізда», «Іван», «Березневий сніг», «Скрип колиски», «Казка білого інею».

Також Іван Чендей був одним зі сценаристів фільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова — разом з Параджановим і Іллєнком працював над сценарієм за повістю Михайла Коцюбинського.

Помер в Ужгороді у 2005 році.

Його справу продовжує родина, зокрема донька Марія Ченчей-Трещак та зять Іван Трещак. Зокрема, з 2018 року вони проводять «Чендей-фест» — літературно-мистецький фестиваль на Закарпатті, присвячений постаті й спадщині письменника. Його сенс — не лише вшанувати Чендея як класика української літератури ХХ століття, а й говорити про сучасну українську літературу, дати дорогу молодим письменникам.

У травні 2024 року в Ужгороді з`явилася вулиця Івана Чендея: тоді міська рада перейменувала на його честь колишню вулицю Льва Толстого у центрі міста.

Тетяна Клим-Кашуба, ВАРОШ

 

25 травня 2026р.