Володимир ПОЛОХАЛО: "Нова влада на Закарпатті не стала новою абсолютно,

Українська преса відмітила, що вибори 2002 року були найбільш точно спрогнозовані політологом Володимиром ПОЛОХАЛО. За останні півроку він вдруге відвідав наш край і на цей раз охоче погодився на ексклюзивну розмову з нашої "Трибуни".

Приїзд у Закарпаття він жартома називає польовими дослідженнями української політики у регіонах. Його цікавить, як реагує суспільство на рівні регіонів на дії влади, на регіональну політику, що є проблемною. Звичайно, політолог не повинен стояти осторонь політичних процесів, він має спілкуватися з колегами у регіонах, з іншого боку відповідати на запитання громадян, бо вони значною мірою дезорієнтовані.

ЛЮДИ ЗМАНІПУЛЬОВАНІ

Сьогодні народ дезорієнтований більше ніж під час Помаранчевої революції. Іде виборча кампанія і суб’єкти політики вносять своїми діями дезінформацію, виборюючи владу в парламенті та на рівні місцевого самоврядування. Звісно, політики не створюють ситуацію, коли можливе вільне волевиявлення громадян. Нині ситуація не стала кращою порівняно з президентськими виборами. Спілкуючись з громадянами, доходиш висновку, що люди зманіпульовані. А це, мені здається, небезпечно з точки зору реального демократичного тренду, який розпочався після Помаранчевої революції. Ми говоримо про ключову тезу – вільне волевиявлення громадян, а воно можливе тоді, коли громадяни можуть мати не спотворену інформацію. Як не парадоксально, але за рік після революції Україна, з точки зору культури по-літичної еліти, не просунулася ні на йоту. Інакше кажучи, сьогодні важко знайти приклади демократичного урядування. Політична культура нагадує стару – авторитарну. Суспільство, яке орієнтується на європейські цінності, повинно убезпечити громадян від будь-якого насильства, примусу з боку влади. Громадяни повинні вільно обирати, контролювати владу і має бути певний рівень конкуренції. Наше суспільство в цьому сенсі сьогодні знаходиться у небезпеці від самих суб’єктів виборчого процесу. Хто сьогодні йому загрожує, так це самі політики, при чому переважна більшість.

ЮЩЕНКО СЬОГОДНІ ПРЕЗИДЕНТ МЕНШОСТІ

Нині у суспільстві виникло велике розчарування владою і політиками взагалі. Ситуація порівняно з позаминулим роком не змінилася. Найгірше сталося після відставки уряду, коли Ющенко перестав контролювати ситуацію в країні, він перестав мати підтримку більшості. А сьогодні – це президент меншості. Другий удар по демократичному тренду і потенціалу суспільства стався, коли два антиподи, символи двох тенденцій розвитку – демократичної і авторитарної, – склали протиприродний мезальянс, підписання Меморандуму між Ющенком і Януковичем. Цей союз дав можливість здійснити так звану вересневу контрреволюцію. Все, за що люди здійснили революцію, було піддано ревізії у вересні минулого року. В цей час Партія Регіонів отримала сатисфакцію і рейтинг Януковича підскочив. А уряд Єханурова став компромісом між полярними силами. Ця ситуація, справді, заплутала виборців. Люди зрозуміли, що Янукович виграв, а Ющенко програв у цей час. Окрім того, сьогодні маємо виборчий уряд, який майже у повному складі йде у парламент. Це люди в основному з "Нашої України" або СПУ. Причому СПУ завжди критикувала міністрів за Кучмівських часів, що ніхто не йде у відпустку під час виборчої кампанії. А тут, включаючи навіть глав адміністрацій, дружно співставляють посади і вибори. Тому і реакція Єханурова після відставки – "Це дуже добре, бо рейтинг у нас підніметься. Люди люблять ображених", – не могла бути інакшою. Уряд думав не про уряд. Забули, що вони прагматики, що не політики. У країні відбулася дифузія – уряд змішався з виборчим процесом. Члени уряду почали висуватися по двох, трьох списках – до Верховної Ради, до місцевих. Тобто адмінресурс повною мірою.

ГОЛОВНИЙ МАСИВ БРУДУ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ПРОВЛАДНА ПАРТІЯ "НАША УКРАЇНА"

Мій політологічний висновок, що ці вибори більш демократичні. Тому що зараз немає жодної політичної сили, яка може претендувати на монополію політичного простору. Сьогодні є три лідери, котрі ділять політичну карту України: Схід і Крим віддає перевагу Януковичу, в Центрі домінує Блок Тимошенко, на Заході є перевага Віктора Ющенка. Хоча головними конкурентами за ідеологією, тезами, тенденціями авторитарна чи демократична є Партія Регіонів і Блок Юлії Тимошенко, тому що уособлюють і представляють різні тренди розвитку.

За результатами соціологічних досліджень, громадяни бачать двох прем’єрів: або Тимошенко, або Януковича. Хоча коли говорити про Януковича, за моїми безпосередніми спостереженнями, біля 40 чоловік це люди Рената Ахметова і він іде в чинній десятці. А ще про нього говорять, що він найбагатша людина України і він є власником партії і парламентської фракції, то цілком може бути прем’єром Ахметов або той, кого він поставить.

Січень ознаменувався надмірним брудом. Є велика гіпотеза, що саме група стратегів Порошенко, Безсмертний, Мартиненко в "Нашій Україні" стали замовниками брудних технологій, які реалізують і українські і російські політтехнологи. Отже, вибори наче й демократичні, бо рівень конкурентності високий, але вони не менш брудні, не менш маніпулятивні, не менш не чесні і не справедливі. Я б сказав, що поки що ця кампанія не відповідає європейським стандартам, не відповідає обіцянкам Ющенка про честь. Це не чесна і не справедлива брудна виборча кампанія. І головний масив бруду забезпечує провладна партія "Наша Україна".

ЗАКАРПАТТЯ — ЦЕ СВОЄРІДНИЙ "ЗАХІДНИЙ ДОНЕЦЬКИЙ" РЕГІОН

У вашому краї також. Все ж таки не тільки на Закарпатті, а й в інших регіонах за місця до обласних, міських і районних рад будуть змагатися дві політичні сили "НУ" і "БЮТ". На місцевому рівні проблема, що в списках прізвища далеко не відповідають очікуванням людей. Я б сказав, що Закарпаття це своєрідний "західний донецький" регіон. З точки зору використання прийомів боротьби: полукримінальні, кримінальні, брудні і все інше. Використовуючи навіть етносно-національні чинники. Закарпатська область не є цілісно політично єдиною, є навіть райони, а пораз і села, де розділені політичні уподобання. Тому Закарпаття є таким собі заповідником бруду. Я не можу сказати, що тут є такий демократ, котрий прокидається і лягає спати з думкою про національні цінності і їх реалізацію. Маю на увазі пана Балогу. І тому багато хто використовує свій вплив і ресурси, включаючи тіньові, полукримінальні способи ведення боротьби. Якщо говорити загалом про Україну, на сході це Донецька область, але там є монополія. Тут не має монополії. Але Закарпаття саме зараз – це ложка дьогтю в Західній Україні. Адміністративний ресурс тут використовуватиметься на повну котушку, ба, навіть уже використовується. І "Наша Україна" говорить, що ми за чесні вибори, а сама використовує бруд. Оце специфіка краю. Крім того, буде розігруватися етносно-національна карта і різні суперечності, різні орієнтації. Це перші мої спостереження. Саме тут привчили багатьох людей, що політика брудною і має бути. Вона була за часів Кучми, вона залишилася такою за часів Ющенка. Тому, я думаю, тут буде низька явка громадян на вибори, менша ніж у інших регіонах. Тут і недовіра до політиків, до багатьох політиків. Нова влада на Закарпатті не стала новою абсолютно. Вона успадкувала всі гірші риси здійснення політики режиму Кучми.

А пан Балога, який уже бачить себе головою облради, на мій погляд, уособлює гірші риси старої політичної культури. Важко сказати, чи це йому вдасться. У всякому разі, за моїми соціологічними опитуваннями, має реальні шанси перше місце зайняти Блок Тимошенко. Звичайно, якщо цей бруд не буде продовжуватися.

БРУД ЛЮДЕЙ УЖЕ ЗАЛЯКУЄ

Закарпатський передвиборчий політичний пасьянс, за моїми спостереженнями, має такий вигляд. Лідирує "БЮТ", з невеликим відривом іде "НУ", потім Партія Регіонів, цифри поки що не називатиму. Якщо прогнозувати тенденції, то сьогодні уже бруд людей залякує. І все таки багато хто усвідомлює, що той електорат, для якого революція не є фактом історії, а проявом громадськості, якраз ідентифікують з Тимошенко. Не Порошенко, не Балога. На Закарпатті ідентифікують з революцією в цілому. Більше того, тут рейтинг "НУ" високий тільки тому, що у селах люди не знають, що Ющенко не в списках. Там Ющенко тільки почесний. Бо є група "товарищей", де список починає Єхануров. Якби громадяни знали, що Ющенко – то одне, а той список – інше. Це також маніпуляція. Тому й намагалися сунути Ющенка в список. І тільки небезпека того, що партія займе третє місце, злякала президента, щоб очолити його. Уявіть собі президента, що отримав підтримку більшості на президентських виборах, а через трохи більше року посідає третє місце. Його страшенно тягли першим Порошенко і Безсмертний.

СПУ — ПРИВАТНА ПАРТІЯ З ВЕЛИЧЕЗНИМИ ФІНАНСОВИМИ ПОТОКАМИ І АДМІНРЕСУРСОМ

Сьогодні Литвин і Мороз – два основні конкуренти за спікерське крісло у парламенті, а також за сільську частину електорату. У районах вони мають дуже близький рейтинг. Це найбільш успішні партії із середнім рейтингом. Сьогодні СПУ — це приватна партія, яка контролює чотири державні структури з величезними фінансовими потоками: фонд державного майна, міліцію, освіту і сільське господарство. Це партія, яка має величезний адміністративний ресурс на виборах. Вона використовує його на свою користь. "Народний блок Литвина" і СПУ — це дві партії, які можуть стати золотою акцією при формуванні двох типів парламентської коаліції. Перший – "БЮТ","НУ" і може бути або блок Литвина, або СПУ, можливо, й ПОРА-ПРП. Це партії, які можуть йти на будь-які комбінації. І якщо буде "НУ" і "Регіони", вони також можливі у їх складі. Єдине, що Тимошенко не погоджується йти у коаліцію із Януковичем. А решта партій і блоків можуть утворити між собою будь-які комбінації. І тоді Помаранчева революція стане лише фактом історії.

Світлана ТЕРПЕЛЮК


Трибуна

 

07 лютого 2006р.