ЧОМУ ЖУРНАЛІСТИ ПОДАЛИСЯ У ПОЛІТИКУ?

Колеги пояснили мотиви власної участі у передвиборчих змаганнях.
Ядвіга Балога, шеф-редактор ТРК „М-студіо” (балотується за списками ПРП) прокоментувала: „Ми, журналісти, постійно серед народу, ми пишемо, говоримо про його проблеми, але, на жаль, чиновники часто не бажають нас чути. Можливо, якщо журналісти самі потраплять до влади, то депутати, чиновники сприйматимуть нас як товаришів, колег, а не як „журналюг, які постійно копають компромат”. Крім того, ми зможемо впливати на прийняття рішень та допомагати своїм читачам і глядачам”. За словами Ядвіги Балоги, після незаконного закриття телеканалу „М-студіо” ніхто з владних структур не поспішив на допомогу. Так само проблеми окремих людей видаються чиновникам дрібними і не вартими окремої уваги. Журналісти повинні змінити цю ситуацію, вважає Я. Балога, адже щодня вони відгукуються на питання і потреби краян.
За словами головного редактора газети „Новини Закарпаття” Віталія Ящищака (кандидат у депутати за списком „Нашої України”), йому досі важко звикнути до нової ролі у виборчому процесі: „Внутрішньо я ще з цим не змирився, адже вважаю, що журналіст повинен бути „над політикою”. Однак, можливо, нині такий період, коли це потрібно. Журналісти на вістрі часу, ми спілкуємося з читачами, знаємо, що робиться у суспільстві. Тому, напевно, зараз справді варто журналістам бути представленими у владі”. Якщо виборець довірить, то одним з основних завдань у владі для себе Віталій Ящищак називає сприяння роздержавленню ЗМІ: „Держава задекларувала бажання відпустити ЗМІ, однак представницькі органи влади гальмують цей процес. Я розумію, яку відповідальність беру на себе, однак попередній досвід свідчить, що преса повинна бути вільною, це потрібно суспільству”.
Елемир Кевсегі, головний редактор газети „Karpati Igaz Szo” повідомив, що до рад різних рівнів балотуються 4 співробітники редакції газети. Входження журналістів до списків різних партій Е. Кевсегі пояснює зокрема браком суспільно активних людей. Журналісти ж постійно на очах суспільства. І чи пройдуть вони до рад — це буде і певною оцінкою довіри читачів до них. Е. Кевсегі припускає, що від участі мас-медійників у владі може дещо постраждати об’єктивізм, але висловлює сподівання на позитивний результат. Найбільшим здобутком виборчої кампанії-2006 Елемир Кевсегі вважає можливість для закарпатських угорців голосувати за партію, програма якої повністю присвячена відстоюванню їхніх прав. Тому й сам редактор поважаної угорськомовної газети балотується у списку Демократичної партії угорців України.
Головний редактор газети „Старий замок” Іван Берец (кандидат від ПРП) наголосив, що не існує ніяких табу, які б забороняли журналістам йти у владу. Редактор сподівається, що журналістам вдасться повернути владу обличчям до людей. Іван Берец також повідомив, що у списках ПРП до закарпатських рад є 3 головні редактори.
Петро Гойс, головний редактор газети „РІО” (кандидат від Народного блоку Литвина) переконаний, що "журналіст не повинен іти у владу, бо тоді він втрачає об’єктивність. Але це правило для здорового суспільства, а поки українська нація не має суспільного здоров’я, рятувати ситуацію доводиться зокрема журналістам. Я вже був депутатом міської ради і мені сподобалося. Після кожного засідання я робив репортажі, тому депутати, виступаючи, оглядалися у мій бік і це був своєрідний контроль за їхньою діяльністю”. Петро Гойс також вважає, що для партій престижно мати у своїх списках артистів та журналістів, адже це публічні відомі люди. А останні сумніви щодо участі у виборах здолав приклад столичних колег Герасим’юк та Шевченка, які також йдуть у політику. „Сьогодні журналісти масово повалили у владу, — каже Петро Гойс. — Думаю, ми зможемо створювати у радах власні групи і лобіювати інтереси земляків”.
Василь Бедзір, заступник головного редактора газети „Закарпатська правда” (кандидат від НДП) вважає, що журналісти трохи запізно подалися до влади. Якщо раніше люди вірили мас-медіа, то сьогодні більшість впевнена, що журналісти обслуговують тих, хто вже має владу у руках. „Журналіст сьогодні, на жаль, не впливає на владних осіб, хіба може дочекатися судового позову від них. Тому той, хто потрапить до влади, повинен використати цей шанс сповна і змінити ситуацію”, — переконаний В. Бедзір.
Головний редактор газети „Перечинська тема” Тетяна Грицищук (балотується у Перечинську міську раду від партії ПОРА) розповіла, що йде у владу, аби пізнати її зсередини, щоб набути досвіду для висвітлення політичної тематики у ЗМІ. Крім того, Тетяна Грицищук захищатиме права журналістів.
Чоба Балог, кореспондент „Karpati Igaz Szo” (Демпартія угорців України) вболіває за долю рідного міста Чоп: „Я робив ряд матеріалів про наше місто, яке є західними воротами держави, а сьогодні перебуває у занедбаному стані. У результаті мер не вітається зі мною, а реальних справ для міста не більшає. Пора перейти від критики до реальних дій”.
Павло Білецький, вільний журналіст (кандидат від партії „Третя сила”) також висловив бажання зрозуміти владні механізми та отримати вільніший доступ до інформації: „Думаю, що депутатський мандат дозволить реальніше впливати на ситуацію, аніж перо журналіста”.

 

17 лютого 2006р.