Владний скандал на Закарпатті вийшов за межі провладних коридорів: губернатор коментує виступ свого підлеглого!!!

І хоча обіцяних сенсаційних заяв, за словами самих представників ЗМІ, на ній не прозвучало, чимало зі сказаного напряму чи опосередковано стосувалося діяльності обласної влади, конкретних осіб і політичних сил, які її представляють. Тому коментар Олега Гаваші як голови Закарпатської обласної державної адміністрації і очільника обласної організації партії „Реформи і Порядок” є доречним в плані об’єктивного висвітлення питань, порушених під час зазначеної прес-конференції.

– Олеже Олодаровичу, все-таки, чому обласні осередки політичних партій „Реформи і Порядок” та „Пора” йдуть порізно на виборах до регіональних владних структур?

– На прохання журналістів я вже коментував цю ситуацію під час однієї з прес-конференцій: не зважаючи на те, що на загальнодержавному рівні підписано угоду про створення блоку ПРП-„Пора”, на рівні обласному не було знайдено спільного розуміння щодо приорітетів роботи на виборах. В „Порі” Юрій Чижмарь прийняв рішення іти на вибори міського голови і хотів, щоб уся робота була спрямована на те, щоб сприяти йому стати мером Ужгорода, тоді як у ПРП було зовсім інше бачення ситуації і, відповідно, пріоритетів роботи. Партія „Реформи і Порядок” почала діяти на Закарпатті з 1998 року, має в кожному районі свої осередки, має свої традиції. І тому було вирішено, що для ПРП приорітетом будуть вибори на районних рівнях і в обласну раду.

– Однією з причин, через які, начебто, не відбулося блокування ПРП і „Пори” на регіональному рівні, Юрій Чижмарь назвав небажання ПРП ділити місця в списках за принципом „50% на 50 %”...

– Про такий принцип розподілу не могло бути й мови, тому що „Пора” зареєструвалася лише в останній місяць перед фактичним стартом виборчої кампанії (у грудні) і не має половини районних осередків. Амбіції в політиці це добре, але лише тоді, коли вони підкріплені реальним потенціалом – організаційним, людським. В протилежному разі ці амбіції не є вмотивованими. Серйозні політики це розуміють і у випадку відсутності необхідного ресурсу подібних умов не висувають. А тим більше не використовують таку ситуацію з метою політичного шантажу...

– Юрій Чижмарь назвав тимчасове усунення його від виконання обов’язків керівника апарату ОДА політичним тиском, формальним приводом до якого, на його думку, стала поява компроментуючої статті в одній із закарпатських газет. Доказом на користь цього аргументу він назвав те, що службове розслідування з приводу викладених у статті фактів було розпочате не одразу, а лише після незгоди „Пори” блокуватися з ПРП. Більше того, на власній прес-конференції він вперше зв’язав можливість появи такої публікації з обласною владою і владою обласного центру. Щоправда, жодних аргументів на підтвердження своїх слів не навів...

– Це очевидна неправда. Ви, мабуть, добре пам’ятаєте той факт, коли на одній з прес-конференцій журналісти задали мені питання з приводу появи цієї публікації, у якій йшлося про те, що Юрій Чижмарь як керівник апарату ОДА зловживає своїм службовим становищем і використовує його в агітаційній роботі, і запитували мене, якою буде реакція влади. На той момент я навіть не був знайомий ні з фактом появи цієї публікації, ні, тим більше, з її змістом. Коли я ознайомився з суттю проблеми, відбулася наша з Чижмарем розмова на цю тему. Очевидно, що не реагувати на оприлюднення такої інформації влада не може – якби такого реагування не було, то політики з усіх боків неминуче б звинуватили її в покриванні можливих зловживань, в застосуванні адмінресурсу на виборах. Тому було вирішено створити відповідну комісію, яка б провела службове розслідування за викладеними у статті фактами. Скажу лише, що як керівник апарату Чижмарь зробив все, щоб пригальмувати процес створення комісії і проведення службового розстеження. Саме через це те рішення було підписане пізніше.

– Наразі Чижмарь вже не є керівником апарату ОДА?

– Він лише тимчасово відсторонений від обов’язків на час проведення розслідування, але не звільнений. Це зроблено, щоб можна було провести об’єктивне службове розслідування, з’ясувати, чи дійсно він користувався службовим телефоном, службовим автомобілем і загалом посадою для агітаційної роботи.

– Скільки триватиме робота комісії?

– Якщо не помиляюся, до 24-го лютого...

– В загальному контексті своєї прес-конференції Юрій Чижмарь у відповідь на запитання „Трибуни” злегка натякнув на темі приватизації „помаранчевого” бренду представниками „Барви”...

– Це „коньок” Ратушняка і будь-кому іншому вже буде важко заробити на цьому якісь додаткові політичні дивіденди. Зрештою, за такою самою логікою можна говорити про узурпацію так званим РІО-синдикатом бренду Народної партії, і про приватизацію самим Чижмарем бренду „Пори”, до створення і виникнення якої він ще донедавна не мав жодного стосунку. До речі, всі, хто творив і відстоював на Закарпатті „Нашу Україну”, заперечують факт його участі в її заснуванні. Натомість інша Чижмарева теза – про його участь в створенні і розбудові на Закарпатті структури СДПУ(о) заперечень ні в кого не викликає.

– На вашу думку, наскільки суттєво скандали такого типу впливають на імідж влади і тих політичних сил, які за нею стоять?

– В нинішній атмосфері свободи слова вони могли б вплинути, і досить суттєво, якби за ними стояли реальні факти. Можу лише констатувати, що „псевдоскандалів” такого типу по всій Україні зараз на регіональному рівні – сотні. І їх значимість не варто перебільшувати. Це політика напередодні виборів. Є певна категорія учасників політичного процесу, в яких амбіції не підкріплені реальним суспільним статусом, суспільною значимістю, а значить – вагомим суспільним і політичним рейтингом. Тому єдиний варіант для них попасти у владу – це в’їхати до неї на чиїхось плечах. Коли ж це не вдається, єдиним шансом піднятися залишається топтання по опонентах. Це питання моральності політики і моральності політиків. Можу лише зауважити, що, на мою думку, діючи в такий спосіб, політик автоматично обмежує свою політичну перспективу. В тому сенсі, що суттєво врізає для себе можливість розраховувати в майбутньму на підтримку серйозних політичних сил.
Ще раз повторюся: переконаний, що вчорашня заява Чижмаря – це просто піар-хід. Недокінця щирий, недалекоглядний. Про таку логіку і таку політику Крилов уже давно написав байку. Бо як тоді, так і тепер все це робиться виключно задля того, щоб народ міг крикнути: „Ай, моська! Знать она сильна, раз лает на слона”...

 

18 лютого 2006р.