Засновникові діалектологічної наукової школи на Закарпатті – 100 років

Вищу освіту майбутній славіст світового рівня почав здобувати в Одеському університеті ще до Другої світової війни. З її початком пішов добровольцем на фронт. Як артилерист, відтак сапер Йосип Дзендзелівський пройшов через Росію й Україну, Кавказ і Карпати, Словаччину, Польщу, Німеччину. Форсував Ельбу. Перемогу зустрів у Празі.

Після демобілізації повернувся до Одеси, де навчався до війни, спочатку на математичному, згодом на філологічному факультеті. Закінчивши його 1947 року, вступив до аспірантури. Відтак викладав. До Ужгородського держуніверситету за призначенням Міністерства освіти прибув 1951 року. Саме тут Й.О. Дзендзелівський відкрився світові як видатний мовознавець, передусім діалектолог. Він став першим доктором на філологічному факультеті (1961), першим його професором (1962). За його завідування кафедра української мови УжДУ здобула наукове визнання як в Україні, так і за її межами. Цей підрозділ вважали найсильнішим діалектологічним осередком у країні.

Вершина наукового спадку Й. Дзендзелівського – тритомний «Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР» – містить понад п’ятсот лінгвокарт та близько 6 тисяч слів, зібраних у більш ніж 200 селах. Потужна лінгвістична праця не залишає найменшого сумніву щодо, з одного боку, окремішності й стародавності української мови, розвінчуючи відому теорію про «спільну колиску» як політичну фікцію, з іншого – дає неспростовні наукові докази українськості закарпатського діалекту, вибиваючи ґрунт з-під ніг ідеологів політичного русинства. «Закарпатські говірки доводять недвозначно, що формування української мови сталося в передісторичні часи, це для мене річ недискусійна», – відзначав Йосип Дзендзелівський.

Засновник діалектологічної наукової школи на Закарпатті щедро ділився досвідом з молодими вченими. Під його керівництвом захищено десятки кандидатських і докторських дисертацій в Україні та за кордоном. Одна з його учениць, випускниця філфаку УжДУ 1977 року, а нині доцентка кафедри української мови і літератури факультету філології та журналістики Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Любов Спанатій до ювілею свого незабутнього Вчителя презентувала альма-матер результат 40-річних пошуків – власних та своїх колег. Подарований кафедрі української мови УжНУ «Словник українських говірок Бузько-Інгульського межиріччя» є ошатним фоліантом, у якому витлумачено понад 20 тисяч діалектизмів. Тож книга стане в добрій пригоді нинішнім дослідникам-діалектологам Ужгородського університету, зокрема й молодим.

«Словник українських говірок Бузько-Інгульського межиріччя» та одна з його укладачок Любов Спанатій

У ювілейний день народження Йосипа Дзендзелівського учні професора відвідали кладовище, де його поховано, згадали часи, коли мали честь спілкуватися з визначним ученим, запалили свічки та поклали квіти на могилу свого наставника…

Філфак ушановує пам’ять Йосипа Дзендзелівського

На могилі професора

Нагадаємо, що до 100-річчя з дня народження професора Й. О. Дзендзелівського кафедра української мови УжНУ організовує Міжнародну наукову конференцію «Стан і перспективи сучасної української діалектології», яка відбудеться 16–17 вересня 2021 р.

Більше про видатного науковця можна дізнатися з документального фільму про нього, знятого працівниками філфаку УжНУ 2012 року.

Медіацентр УжНУ

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі