В Ужгороді спалюють відходи медзакладів, зокрема з COVID-відділень, на унікальному обладнанні

Як повідомив Укрінформу власник підприємства Віктор Вудмаска, для спалення відходів не використовують додаткового палива.

За його словами, працює підприємство в Ужгороді, розташоване воно в промзоні на одній із околиць міста. Починав підприємець із власне збирання, зберігання та передачі небезпечних відходів на утилізацію іншим підприємствам в Україні. Із 2014 року почав утилізувати сам.

"Наше обладнання — це своєрідне ноу-хау, аналогів в Україні немає. Це — газогенераторна піч, яка працює в температурному режимі від 1100 до 1500 градусів (при ньому такі відходи, як алюміній, руйнуються на молекулярному рівні, не лишається навіть золи). Унікальність печі в тому, що для її роботи не потрібно додаткового палива, вона працює за принципом: відходи палять відходи. Знаю колег у Львові — так от вони спалюють свої відходи солярою, хтось користується газом тощо. І ще один нюанс, який надає нам перевагу: наша піч може працювати безперервно, тому що маємо налагоджене автоматичне золовидалення. Відтак, піч не треба зупиняти, аби її вичистити, а потім знову нарощувати потужність", — розповів Вудмаска.

Своє підприємство власник називає утилізаційним комплексом, за його словами, це не сміттєспалювальний завод — хоча тут і спалюють відходи, але не працюють із твердими побутовими відходами. Переробляють тільки те, що вважається небезпечними та виробничими відходами.

За день тут спалюють максимально до 25 т відходів. Підприємство може утворити від 2 до 4 гігакалорій енергії. Усі відходи купують за прозорими тендерними процедурами.

"Зараз додалося роботи із медичними відходами через пандемію. За день, коли працюють із коронавірусними відходами, мої робочі отримують подвійну платню. Впливає людський фаткор — треба мотивувати людей працювати із відходами, яких вони бояться. Якщо в звичний день заробляють 500 грн, то за коронавірусні відходи отримують удвічі більше", — пояснив Вудмаска.

За словами підприємця, на Закарпатті він не має конкурентів, оскільки ніхто не хоче цим займатися.

"Чому — про це треба питати у бізнесменів, які вкладають гроші у ресторани чи гаражі з фурами, а не у таке обладнання. Щодо мене, то я цим живу. У мене так склалося, що довгий час працював у сфері екології, у мене є діти, я хочу тут жити і вболіваю за те, аби Закарпаття було чистим від сміття", — наголосив Вудмаска.

Як зазначили у коментарі Укрінформу в Держекоінспекції України, на території країни наразі працює 61 підприємство з переробки небезпечних відходів. Їхня діяльність постійно перевіряється на предмет дотримання високого температурного режиму, кількість викидів, наявність ліцензії та дозвільних документів тощо. Останнім часом ДЕІ зупинила роботу п'яти таких підприємств в Україні через порушення в роботі.

Як відомо, до небезпечних відходів належать відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для довкілля і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів та засобів поводження з ними. Небезпечні відходи містять речовини, що мають небезпечні властивості — токсичність, вибухонебезпечність, пожежонебезпечність, високу реакційну здатність або містять збудників інфекційних хвороб.

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі