"Гуцульські сирні плаї": на Закарпатті з’явиться сирний туристичний шлях

На Закарпатті презентують культурно-туристичний маршрут "Гуцульські сирні плаї". Яку користь він нестиме для туризму та сироварень області та коли очікувати офіційного старту — розповів 9 серпня в ефірі програми "Сьогодні. Головне" керівник проєкту "Гуцульські сирні плаї" Тарас Антонюк.

"Це проєкт програми "Культура. Туризм. Регіони" Українського культурного фонду. Його реалізовують спільно двома асоціаціями виробників традиційних гуцульських сирів — гуцульської овечої бринзи та гуцульської коров’ячої бринзи. Тому він і гастрономічний", — розповів Тарас Антонюк.

"Плай — це гірська стежка, тому Гуцульські сирні плаї — це мережа маршрутів гipcькими cтежкaми, кожен з яких веде на полонини в гості дo гyцyлiв i знaйoмить зi cтoлiтнiми тpaдицiями cиpoвapiння, вiвчapcтвa i cкoтapcтвa в Kapпaтax", — зазначив керівник проєкту.

"На створення маршруту нас надихнула співпраця з французькими експертами, котрі працювали в Карпатах над реалізацією проєкту географічних зазначень в Україні. Саме за зразком французької “Дороги сирів Савойї”, наша команда розробила український автентичний проєкт “Гуцульські сирні плаї”.

"До культурного туристичного маршруту залучили 13 локацій Закарпаття та Івано-Франківської області. "Якщо говоримо про Закарпаття, то йдеться про 4 полонинські господарства Рахівщини, які є сертифікованими виробниками овечої бринзи. Крім них, на Рахівщині увійде музей гуцульської бриндзі та ще кілька локацій".

"Кожна наша локація розташована доволі глибоко в горах і неподалік промаркованих пішохідних туристичних маршрутів. Кожна з наших туристичних пропозицій — це поєднання краси Карпат з відвідинами полонинського господарства, знайомство з традиційною культурою сироваріння", — розповів Тарас Антонюк.

сторінка Тараса Антонюка у Facebook

"Ми спрямовані на різні цільові аудиторії: як на туристів у складі груп, так і сімей із дітьми, тому що діти часто дуже цікавляться тваринами і їм це дуже цікаво. Спочатку ми орієнтувалися на українського туриста, але тепер, аналізуючи попит попередніх років, ми розуміємо, що іноземцям це теж дуже цікаво".

"Напередодні ми робили соціологічні опитування, проводили пілотні групи як з українських, так і іноземних туристів, і ми врахували всі їхні побажання. В результаті, з’явились так звані чартери. Тобто, це набір мінімальних вимог у кожній локації, які будуть максимально задовольняти потреби туристів. Туристи вже окремими маршрутами пройшли і висловили свої побажання", — каже керівник проєкту. "Йдеться про елементарні речі: санітарно-гігієнічні умови на господарствах, поводження з побутовими відходами, з пластиком".

"Для людей відвідання полонинського господарства дещо несподіване. Коли вони бачать господарство вівчарів, бачать виробництво сирів, і особливо коли дізнаються, що ця традиція існує з 15 століття і практично без змін дійшла до нашого часу, то вони дивляться на ці речі зовсім інакше. І починають більше цінувати своє, українське, локальне".

"Цей маршрут не є як тур, скажімо, з точки А через усі 13 локацій і до фінішної точки. Він побудований за моделлю доріг сиру у Франції, зокрема Савої, і це міжрегіональна мережа виробників сиру. Тобто людина, відпочиваючи в певному регіоні, може підібрати собі на свій смак і вподобання".

Проєкт почав діяти з 27 липня. До відкриття маршруту 19 вересня організатори планують встигнути зробити путівник — в паперовому та електронному варіанті. "Ми зараз активно шукаємо партнерів, яких зможемо рекламувати як виробників локальних продуктів, тому що розуміємо, що виключно сир буде менше цікавити туристів", — розповів Тарас Антонюк.

"Основна наша родзинка — локальні сири з географічним зазначенням. Коли ми наші туристичні пропозиції відпрацюємо і коли буде повністю готовий і промаркований наш маршрут, ми організуємо промо-тур для операторів, щоб уже мати можливість спільно пропонувати якісь комплексні тури. Сам проєкт презентуємо зараз, і 19 вересня плануємо зробити офіційне відкриття маршруту "Гуцульські сирні плаї". Але наша кінцева і основна мета — туристичний сезон 2022 року", — зазначив керівник проєкту.

Суспільне Закарпаття

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

  Надіслати другу